2.1 Технологічна блок-схема польових робіт

До підготовчих робіт відноситься:

• збір та аналіз матеріалів на район знімання;

• складання технічного проекту на виконання польових та камеральних робіт;

• перевірки теодоліта;

• створення абрису, на якому показуються опорні точки.

Рекогностування місцевості виконується з метою уточнення і деталізації проекту. Проводиться як загальний огляд з пунктїв знімання, так і детальне спостереження фотостанцій. Необхідно впевнитись, що з двох кінців базиса видно всі опорні точки.

В результаті рекогностування складають дві робочі схеми: цифрового знімання, базисних та опорних точок.

Кількість пунктів фотографування вибирають враховуючи довжину будівлі, в основному вибирають два пункти знімання (ліва, та права станції фотографування).

Із збільшенням базису при незмінній відстані збільшується точність визначення відстані, але зменшується розмір частини, яка перекривається, і тим самим зменшується протяжність частини зображення споруди на знімку.

Доцільно, щоб контрольних точок було не менше як шість, із яких чотири розташовують по кутах знімка при фотограмметричному способі або по кутах стереопари при стереофотограмметричному способі, а п'яту і шосту - по середині між нижніми і верхніми точками. Збільшення числа контрольних точок до 9-10 веде до підвищення точності вимірювання. При подальшому збільшенні кількості контрольних точок практично точність не підвищується. Контрольні точки слід розташовувати так, щоб хоча б одна з них була на ближній площині споруди і одна - на дальній

2.2 Геодезичні роботи

Геодезичні роботи проводять з метою визначення координат опорних та контрольних точок об’єкта. На даному етапі розвитку геодезичних приладів для визначення координат опорних та контрольних точок використовують електронні тахеометри.

Мета геодезичних робіт при роботі на станції полягає у:

• Визначення положення правої точки базису (оскільки координати лівої точки ми приймаємо як відомі);

• Кута нахилу;

• Вимір довжини базису та напрямків на опорні точки.

Так, як для креслення плану фасаду будівлі, непотрібно знати геодезичні координати, то всі виміри виконуємо в умовній системі координат. Нам непотрібно визначати положення лівої точки базису, ми задаємо її умовно. Довжину базису вимірюється рулеткою, нею можна виміряти довжину базису з відносною похибкою 1:300, та взяти відлік з точністю 0.5 мм, що нас цілком задовольняє.

Опорні точки вимірювались шляхом вимірювання кута між базисом та напрямком на опорну точку. Вимірювання виконувались методом кругових прийомів одним прийомом. Вертикальні кути також вимірювались одним прийомом.

Для цього застосовують метод прямої кутової засічки. Для цього необхідно теодоліт по черзі наводити на опорні точки при лівому та правому кругах, та записувати як вертикальний так і горизонтальний кути з обох станцій. Ці виміри записуються у журнал польових робіт.

Опорні точки потрібні для усунення деформації фотограмметричної моделі та для перевірки точності фотограмметричних побудов. Контрольні точки визначають шляхом вимірювання кута між базисом та напрямком на контрольну точку.