1.6.Індженерно-геологічне обґрунтування меліоративних заходів

Досліджуваний масив, що складається з двох ділянок, розташовується в межах Яготинської слабо розчленованої рівнини (на 4 надпідйомній терасі р.Дніпро).

Перша ділянка знаходиться в прохідній долині річок Остер – Ромен, другій- в прохідній долині річок Удай – Ромен.

В геологічній будові описуваної території приймають участь четвертинні відклади, потужністю 54-65,5м. В генетичному і віковому відношенні вони представлені наступними типами відкладів:

• Сучасними воловими;

• Середньо четвертинними алювіальними, алювіально-озерними, озерно-льодяниковими;

• Нижньо – середньочетвертинними алювіальними і алювіально-озерними відкладами.

Літологічно грунти представлені супісками, суглинками, піскам.

Грунтові води приурочені до всіх літологічним різновидностям четвертинної системи, берекського і харківського поєднання палеогену.

Регіональним водотривом для водоносного горизонту служать алеврити, глиги і мергелі київського поєднання палеогену, що залягають на глибині 80-91 м.

Грунтові води прісні, агресивністю по відношенню до бетону не володіють. Амплітуда коливання грунтових вод за рік складає від 0,5-1,0 до 1,8м .

Причинами перезволоження масиву являються:

а) слабке природннє дренування території;

б) наявність замкнутих не стічних понижень;

в) близьке залягання до поверхності товщі слабо водопроникних грунтів.

Для покращення гідромеліоративної обстановки необхідно прискорення поверхневого стоку і пониження РГВ.

Нормативні характеристики грунтів

Назва грунтів	Коефіцієнт фільтрації, м/добу	Питоме зчеплення, кг/см	Кут внутрішнього тертя	Кут відкосу в сухому стані під водою	Нормативний тиск, кг/см2
Суглинки легкі	0,1	0,15	19	-	1,5
Піски пилуваті	1,0	-	-	31-32/29-30	1,5

1.7. Водний режим меліорованого масиву

В результаті аналізу топографічних грунтових, гідрологічних, інженерно-геологічних даних , отриманих в результаті вишукувань, були встановлені джерела і причини перезволоження даних ділянок, а також визначені площі, що підлягають меліорації та інженерно-технічні засоби для її влаштування.

Водоприймачем для першої ділянки являється р.Остер.

В період проведення гідрологічних вишукувань РГВ знаходились (вересень 1975 року) на глибині від 0 до 3,65м.

На ділянці найбільше розповсюджені території із заляганням РГВ від 1,0 до 2,0м (50%).

На другій ділянці найбільш розповсюджені території із заляганням РГВ від 0 до 0,5м (90%).

На час весіннього розтавання снігу та інтенсивних дощів слідує очікувати підйом РГВ на 1,8 м по першій ділянці, на 0,5- 1,0м по другій ділянці.

Коливання РГВ на даному масиві залежать від кількості атмосферних опадів, що випадають безпосередньо на дану територію і прилягаючи до неї водозабірну площу. Перезволоженню масиву сприяють рельєф місцевості і геологічна будова масиву ( супіски з Кф04-06м/добу).

Про перезволоження площ на ділянках свідчить також грунтовий покрив представлений в основному луговими глеєвими і чорноземно-луговими грунтами.

При даних джерелах перезволоження основними причинами надлишкового перезволоження являються:

а) відсутність гідрографічної мережі на ділянках;

б) слабка природня тренованість території;

в) наявність замкнутих не стічних понижень;

г) близьке залягання до поверхні слабо-проникних грунтів.

Для покращення гідромеліоративної установки на масиві необхідно прискорення поверхневого стоку і зниження РГВ, а в маловодні роки згідно з інженерно-геологічними умовами меліоровані землі потребують зволоження.