12. Соціальна філософія (тема №11).

12.1. Поняття суспільства. Структура та історичні типи суспільства.

Суспільство - складна багаторівнева система, що само-розвивається і знаходиться у динамічних взаємовідношеннях із супер-системами Землі і Космосу. Основні підходи до розуміння суспільства: Натуралістичний – суспільство як своєрідний вияв («епіфеномен») природи; Ідеалістичний – суспільство як особливий процес сходження до Абсолюту; Науково-матеріалістичний - суспільство як розгорнута у просторі і часі над-біологічна сфера буття людини („соціальна матерія”). Типи суспільств: традиційне (патріархальне), індустріальне, постіндустріальне; родове, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, комуністичне.

Народонаселення, виробництво, ідеологія – як джерела самоорганізації суспільства.

Суспільство і природа, їх взаємозв’язок і протиборство. Суспільне виробництво як основа взаємодії суспільства і природи. Суспільний розвиток та екологічні проблеми. Суспільство і людина. Суспільство як система об’єктивних відношень між людьми. Соціальна структура як форма соціальної диференціації. Мова, традиції, соціальні інституції, виробнича діяльність, суспільні відношення як форми виявлення структури суспільства.. Соціальні спільноти. Соціально-політична сфера (суб-система) суспільства. Влада, держава, політика, право як базові характеристики соціально-політичної сфери.

Контрольні питання до теми:

1. Якою є структура суспільства як соціальної системи?

2. В чому полягає сутність суспільства, його специфіка?

3. Які ви знаєте типи суспільства і за якими ознаками їх виділяють?

4. Які існують підходи до розуміння сутності суспільства, в чому їх особливість?

5. Чому суспільне виробництво виступає основою взаємодії суспільства з природою?

6. Які елементи входять в соціальну структуру суспільства?

7. В які відношення вступає людина в процесі матеріального виробництва?

8. В чому полягає проблема взаємодії суспільства і природи?

9. Які елементи входять в політичну структуру суспільства?

12.2. Філософське поняття культури.

Багатозначність поняття «культура». Культура як предмет філософського розгляду. Різноманітні моделі розуміння культури. Культура як духовний код існування людства та над-біологічний субстрат його життєдіяльності.

Культура як явище, що історично змінюється. Людина як живий носій і кінцева мета культури. Людина, індивід, особистість. Творчість людини та її значення для розвитку культури. Свобода і відповідальність людини.

Матеріальна і духовна культура. Елітарна і масова культура. Традиції і новації в культурі. Класична культура, контркультура, анти-культура. Виробництво матеріальних і духовних цінностей.

Контрольні питання до теми:

1. Як ви розумієте тлумачення культури як сфери вільної самореалізації особистості?

2. Чи вірним є визначення культури як засобу людської діяльності?

3. В чому полягає різниця між контркультурою та анти-культурою?

4. Що таке духовна культура, яким є її основний зміст?

5. В чому полягає людино-творча сутність культури?

6. Які ви знаєте функції культури?

7. Чим відрізняються поняття „людина”, „індивід”, „особистість”?