Динаміка затрат на виробництво 1 ц кукурудзи в тов «Торговий дім «Горносгаївський райагрохім»

Продукція	Роки			2012 р.± до 2010 р.
	2010	2011	2012
Кукурудза	665,25	687,56	704,5	39,25

Дані таблиці наглядно показують, що собівартість 1 ц кукурудзи в аналізованому господарстві зростає. При порівнянні даних 2012 та 2010 років, собівартість зросла на 39,25 грн.

Показники собівартості продукції в господарстві служать базою для виявлення економічних результатів госпрозрахункової діяльності: зниження чи зростання собівартості; економія чи перевитрати по виробничим затратам, а також для визначення валового та чистого доходу, рівня рентабельності.

Собівартість продукції показує, в скільки обходиться виробництво продукції конкретного підприємства. В собівартості відображається якісна сторона господарської діяльності, ефективність використання природних ресурсів, стан технології та організації виробництва.

Однією з об’єктивних причин підвищення собівартості кукурудзи є ріст цін в зв’язку з інфляцією на промислову продукцію - техніку, запчастини, електроенергію, добрива, нафтопродукти. Іншою об’єктивною причиною підвищення собівартості продукції є більш високі темпи оплати праці в порівнянні з темпами росту його продуктивності. Це також результат інфляції.

Не менш важливою причиною різного рівня собівартості є організація праці. При низькому рівні організації праці гірше використовуються трудові ресурси, техніка, добрива в результаті чого відбуваються їхні перевитрати на одиницю продукції. Впровадження більш прогресивних форм організації праці дозволяє більш повніше та раціональніше використовувати ресурсний потенціал.

Для підвищення ефективності виробництва кукурудзи необхідно не тільки виробляти продукцію, а й реалізовувати її по різним каналам. В процесі реалізації господарство отримує виручку, яка повинна покривати понесені витрати та забезпечувати отримання прибутку.

Валова продукція складається з товарної та нетоварної. Співвідношення товарної та нетоварної частини продукції дає можливість розрахувати рівень товарності, як один із найважливіших показників ефективності виробництва.

Таблица 8

Аналіз рівня товарності кукурудзи в ТОВ «Торговий дім «Горностаївський

Райагрохім», 2012 рік

Показники	Валова продукція, ц	Товарна продукція, ц	Рівень товарності, %
Кукурудза	19569	16712	85,4

З даних таблиці видно, що в господарстві рівень товарності кукурудзи досить високий і складає в звітному році 85,4%.

В умовах ринкових відносин, фінансова робота підприємства направлена перш за все на створення фінансових результатів для розвитку. Головним завданням фінансової діяльності є вирішення питань де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва та одержання максимуму прибутку.

В господарській діяльності важливе місце займає визначення показника рівня рентабельності. Цей показник відображає всі сторони роботи господарства: спеціалізацію, рівень інтенсивності, використання основних та оборотних засобів, трудових ресурсів, підвищення врожайності та продуктивності праці та зниження собівартості продукції.

Рівень рентабельності реалізованої продукції - це співвідношення суми прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції і визначається за формулою:

Р = Пр/Ср

де Р - рівень рентабельності; Пр - сума прибутку від реалізації продукції; Ср - собівартість реалізованої продукції.

Е

Економічні показники вирощування кукурудзи на зерно в ТОВ «Торговий дім «Горностаївський райагрохім»

кономічні показники вирощування кукурудзи на зерно в господарстві наведемо в таблиці 9.

Культура	Посівна площа, га	Урожай­ ність, ц/га	Вало­вий збір, т	Вироб­ничі витрати, тис. грн	Виручка, тис. грн	Компен­сація, тис.грн	Прибу­ток, тис. грн	Рента­ бель­ ність, %
Кукурудза	382	120,0	3464,4	3134,0	4628,0	21,8	1515,8	48,4

Таблиця 9

Отже, виробництво кукурудзи на зерно в господарстві є досить прибутковим. Як свідчать дані таблиці, за дотримання оптимальної технології вирощування культури можна збирати врожай зерна 12 т/га , отримувати прибуток в розмірі 1515,8 тис. грн., що забезпечує рівень рентабельності 48,4 %.Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва кукурудзи на зерно

Основними факторами, які впливають на валові збори зерна кукурудзи є посівні площі, їх структура та урожайність культури. В південній агрокліматичній зоні в структурі посівів зернових кукурудза займає від 0,6 до 26,7%, в центрально-східній зоні - від 1,3 до 20%, в північній - від 3,8 до 12,1%.

Зважаючи на необхідність розробки організаційно-економічних і технологічних заходів щодо збільшення обсягів виробництва і реалізації зерна кукурудзи, підвищення ефективності, необхідно удосконалювати структуру посівних площ, враховуючи зональні особливості регіону. Також підвищити врожайності і збільшити виробництво продукції можна за рахунок використання зрошення, яке є тривалодіючим фактором і сприяє підвищенню економічної родючості грунту.

Основним джерелом нарощування виробництва сільськогосподарської продукції є ефективність використання земельних ресурсів. При цьому інтенсифікація є основною формою розширеного відтворення, підвищення продуктивності праці та зниження собівартості продукції, яка здійснюється шляхом вдосконалення системи ведення галузі на основі науково-технічного прогресу.

До провідних напрямів інтенсифікації сільського господарства належить хімізація, яка передбачає широке використання різних видів продукції хімічної промисловості. Йдеться, зокрема, про застосування мінеральних добрив, засобів захисту і стимуляторів росту рослин.

Важливим напрямом інтенсифікації сільського господарства є меліорація - один із головних шляхів підвищення ефективності виробництва. Меліорація є комплексним і тривало діючим фактором, який сприяє підвищенню економічної родючості фунту. Зрошення земель під сільськогосподарськими культурами забезпечує їх продуктивність внаслідок збирання двох врожаїв за рік. Запровадження меліорації в поєднанні з впровадженням науково обгрунтованих систем землеробства, які враховують грунтово- кліматичні умови підприємства, дозволяє істотно підвищити ефективність рослинницької галузі.

Одним з ефективних напрямів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є селекція. Впровадження нових сортів сільськогосподарських культур в умовах інтенсивного землеробства, коли досягається високий рівень агротехніки, має велике значення. Зокрема, за допомогою спрямованої селекції у рослин розвиваються цінні господарсько-біологічні ознаки, внаслідок чого досягають поліпшення якісних показників, підвищення стійкості рослин проти хвороб і несприятливих кліматичних умов.

Заходи по розвитку зернового виробництва і, кукурудзівництва, зокрема, можна поділити на дві групи. Перша, включає такі, які не потребують великих інвестицій: вдосконалення структури посівних площ, освоєння науково обгрунтованих сівозмін, проведення агротехнічних заходів в оптимальні терміни, вдосконалення організації виробництва. Друга група заходів пов’язана із значними витратами: внесення оптимальних доз добрив, застосування засобів захисту рослин, внесення гербіцидів, придбанням нової техніки.

Узагальнюючим показником рівня інтенсифікації в рослинництві є поточні витрати коштів на гектар посіву сільськогосподарських культур.

Високі ціни на добрива, паливно-мастильні матеріали, нову техніку та обладнання, змушують товаровиробників реально оцінювати свої можливості і вирощувати такі культури, які в нинішніх умовах дають найбільші прибутки в розрахунку на одиницю продукції. До них відносяться пшениця та ячмінь із групи зернових та зернобобових, соняшник - із групи технічних.

Для підвищення економічної ефективності виробництва кукурудзи на зерно необхідна розробка, обґрунтування і запровадження ресурсозберігаючих низькозатратних технологій. Суть інтенсивної технології полягає у створенні оптимальних умов для вирощування сільськогосподарських культур, проведення повного комплексу науково- обгрунтованих прийомів обробітку грунту та одержання врожаю.

В умовах диспаритету цін на промислову та сільськогосподарську продукцію, занадто високі ціни на паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, важливо в кожному конкретному господарстві, з урахуванням забезпеченості матеріально- технічними ресурсами, використовувати такі технології, які б забезпечували зменшення затрат на одиницю продукції і збільшення виробництва власної високоякісної і екологічно безпечної продукції.

Аналіз показав, що навіть в умовах, що склалися, завдяки використанню спеціальних технологічних прийомів, можна добитися підвищення урожайності і економічної ефективності виробництва.

В умовах ринкової економіки, освоєння нових форм господарювання, значного прискорення повинен набути науково-технічний прогрес в селекції, насінництві та науково-обгрунтовані технологи вирощування кукурудзи, нерозривно пов’язані з проблемами екологізації, оскільки в умовах сьогодення, технології вирощування сільськогосподарських культур, що застосовуються в окремих господарствах, призводять

23

до різкого погіршення як навколишнього середовища, так і отримуваної продукції. Як свідчить практика останніх років та закордонний досвід, інтенсивна технологія буде прогресивною при умовах, коли кожна технологічна операція застосовується з урахуванням особливостей конкретного року, поля, сівозміни, особливостей сорту або гібриду та інших факторів.

Багаторічними дослідженнями Інституту зрошуваного землеробства УААН встановлено, що продуктивність сівозмін визначається в основному (на 85%) набором культур. Погодні умови і випадкові фактори на продуктивність істотно не впливають (4 і 11% відповідно). Найпродуктивніші на зрошуваних землях в основних посівах із зернових культур кукурудза й озима пшениця. Збільшення частки зернових культур у сівозміні від 50 до 75% не знижує урожайність та якість врожаю.

У польовій сівозміні зернові культури можуть займати до 60% сівозмінної площі, причому на зрошуваних системах з гідромодулем до 0,35 л/с/га озима пшениця в групі зернових повинна займати до 50%, кукурудза - 12-15%, а на зрошуваних площах з більшою водозабезпеченістю посіви кукурудзи можна розширити до 40-45% .