3. Адміністративні стягнення та їх види

Адміністративні стягнення - це заходи адміністративної відповідаль­ності, що тягнуть для правопорушників несприятливі наслідки особистого, майнового, морального й організаційного характеру.

Види стягнень (ст. 24 КпАП):

1) попередження;

2) штраф;

3) оплатне вилучення предмета, що є знаряддям вчинення чи безпосе­реднім об’єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація предмета, що є знаряддям вчинення чи безпосереднім об’єктом правопорушення, а також гроші, отримані внаслідок вчинення пра­вопорушення;

5) позбавлення наданого громадянину спеціального права;

6) виправні роботи;

7) адміністративний арешт.

1. Попередження є стягненням, якщо воно виноситься в письмовій формі чи фіксується іншим установленим способом. Це стягнення має харак­тер морального осуду правопорушника, офіційного попередження його від вчинення нових правопорушень і застосовується, як правило, у випадках малозначних правопорушень.

2. Штраф - це грошове стягнення у твердій сумі, що накладається у випадку та у розмірі, встановленому КпАП. Однак, останнім часом законами України встановлюється відповідальність у вигляді штрафу не тільки для

фізичних, але і для юридичних осіб. Наприклад, у відповідності зі ст. 35 Закону України “Про пожежну безпеку” за порушення встановлених законом вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного пожежного нагляду підприємства, установи і організації можуть притягуватися керівниками цих органів до сплати штрафу, розмір якого не повинен перевищувати 2% місячного фонду заробітної плати підприємства, установи, організації.

Штрафи встановлюються в неоподатковуваних мінімумах прибутки громадян.

3. Оплатне вилучення предмета, що є знаряддям вчинення чи безпо­середнім об’єктом адміністративного правопорушення - цей вид стягнення полягає в тому, що зазначені речі примусово вилучаються і надалі реалізуються з передачею колишньому власнику вирученої суми за винятком витрат з реалізації вилученого предмета.

4. Конфіскація - це примусове, безоплатне вилучення майна у влас­ність держави. Адміністративне законодавство передбачає конфіскацію майна (предметів), що були безпосереднім об’єктом чи знаряддям вчинення адмі­ністративного правопорушення, а також грошей, отриманих внаслідок вчи­нення такого правопорушення. Конфіскованим, як правило, може бути лише річ, що знаходиться в особистій власності. Речі контрабанди конфіскуються незалежно від того, чи встановлений їхній власник.

5. Позбавлення спеціального права (права керування транспортним засобом, права полювання) застосовується на термін до трьох років за грубе чи систематичне порушення порядку користування цим правом (наприклад, за керування транспортним засобом у стані сп’яніння).

6. Виправні роботи - застосовуються на термін до двох місяців з відбу­ванням їх за місцем постійної роботи правопорушника з утриманням до 20% заробітної плати в прибуток держави. Цей вид стягнення призначається судом.

7. Адміністративний арешт призначається у виняткових випадках за найбільш тяжкі правопорушення; полягає у короткостроковому (до 15 діб) позбавленні правопорушника волі з використанням його на фізичних роботах без оплати. Призначається судом.

Адміністративний арешт не застосовується до наступних осіб:

- вагітних жінок;

- жінок, що мають дітей віком до 12 років;

- неповнолітніх;

- інвалідів 1 і II групи.

КпАП передбачає можливість застосування до іноземних громадян і осіб без громадянства адміністративного виселення за межі України.

Стаття 24² КпАП передбачає застосування до неповнолітніх від 16 до 18 років наступних заходів впливу:

1) зобов’язання в публічній чи іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана чи сувора догана;

4) передача неповнолітніх під нагляд батьків чи осіб, що їх замінюють; або під нагляд педагогів чи трудового колективу за їхньою згодою; а також окремим громадянам на їхнє прохання.

Справи про адміністративне правопорушення, вчинені неповнолітнім від 16 до 18 років, розглядаються місцевими судами.