Розділ 1 поняття фінансового ринку та його структура
1. 1. Основні елементи фінансового ринку
Для нормального розвитку економіки будь-якої держави необхідна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їх розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси здійснюються на фінансових ринках.
Фінансовий ринок - це система економічних відносин, пов’язаних з визначенням попиту та пропозиції на різноманітні фінансові інструменти, а також на якому відбувається рух коштів (капіталу), спрямованих на отримання прибутку.
Гроші - не лише головна мета підприємництва, а й найважливіший засіб для досягнення цієї мети. При цьому необхідно вирішити питання про джерела капіталу та шляхи його вкладання. Тому всі суб'єкти господарювання стикаються насамперед із фінансовим ринком, де шукають необхідні кошти або здійснюють інвестування тимчасово вільних коштів і отримують від цього додатковий прибуток. Таким чином, на фінансовому ринку виникає кругообіг капіталу, причому в одних суб'єктів господарювання утворюються заощадження, а інші відчувають необхідність у фінансових ресурсах для розширення своєї діяльності.
Крім того, фінансовий ринок стимулює зростання обсягів виробництва, накопичення фінансових ресурсів та сприяє виникненню й розвитку позитивних соціальних змін у суспільстві.
Фінансовий ринок можна розглядати як сукупність взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих ринків:
фондовий ринок;
кредитний ринок - це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємовідносини між підприємствами і громадянами, які мають потребу в фінансових ресурсах, та організаціями і громадянами, які можуть надати необхідні кошти на певних умовах;
валютний ринок - це механізм, за допомогою якого встановлюються правові й економічні взаємовідносини між продавцями і покупцями валют;
ринок цінних паперів;
ринок дорогоцінних металів;
грошовий ринок - це ринок готівкових грошей, короткострокових кредитних операцій, валюти.
ринок капіталів - найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів. Якщо грошовий ринок у першу чергу підтримує ліквідність на фінансовому ринку, то ринок капіталів сприяє рентабельному використанню фінансових коштів.
Таким чином, фінансовий ринок забезпечує платоспроможність фінансової системи, максимальне узгодження загальногосподарських процесів нагромадження та інвестування [6, с.88 - 89].
Розглянемо та проаналізуємо структуру та основні процеси, що відбуваються на різних етапах фінансового ринку.
Схематично структура фінансового ринку зображено на мал. 1.
Рис 1. Структура фінансового ринку
Фінансовий ринок можна поділити на первинний і вторинний. Первинний ринок виникає при емісії (випуск в обіг) цінних паперів, і на ньому мобілізуються фінансові ресурси. На вторинному ринку ці ресурси перерозподіляються, тобто на вторинному ринку вони опиняються після того, як були вже продані на первинному.
У свою чергу, вторинний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий. Біржовий ринок представлений фондовою біржею – організованим ринком цінних паперів, що виконує функцію мобілізації грошових засобів для довгострокових інвестицій в економіку та для фінансування державних програм. На ньому обертаються цінні папери (документи, що виражають майнові зобов’язання) найвищого ґатунку та виконуються операції професійними учасниками. Фондова біржа виступає як торговельне, професійне, нормативне, технологічне ядро ринку цінних паперів та фінансового ринку. На позабіржовому ринку здійснюються операції з цінними паперами поза фондової торгівлі. У цьому разі об'єктом купівлі-продажу стають цінні папери, які з будь-яких причин не котируються на біржі.
На сьогодні основним організатором торгівлі на фондовому ринку України є Дочірнє підприємство „Фондова біржа ПФТС” – у попередньому звітному 2007 році його питома вага в організованій частині вітчизняного фондового ринку становила 96,4% .
До недоліків фондового ринку України можна віднести його слабку орієнтацію на потреби довгострокових внутрішніх інвесторів. За експертними оцінками, частка нерезидентів на вітчизняному вторинному акцій становить 80 – 85%.
Слід також звернути увагу на деякі диспропорції, що виникають на вітчизняному фондовому ринку:
відчутна перевага неорганізованого фондового ринку над організованим і зовнішніх інвесторів над внутрішніми;
дотримування корпоративного контролю на ринку акцій та інвестиційна обмеженість;
домінування підприємств базових галузей економіки, зокрема ПЕК;
недооцінка ринком багатьох компаній-емітентів внаслідок неповного розкриття інформації про результати їх діяльності та інвестиційні наміри [7, с. 24-25].
За будь-якого трактування структури фінансового ринку, головною метою є розподіл надлишку коштів або заощаджень, їхня мобілізація і перерозподіл між сферами й секторами економіки.
Головна функція фінансового ринку - трансформація вільних коштів у позиковий капітал. Фінансовий ринок робить рівно доступними грошові фонди для всіх його учасників (держави, підприємств, домашніх господарств), які мають одну мету - збільшення капіталу.