44. Моделі управління людськими ресурсами

Суть управління людськими ресурсами міжнародних корпорацій, яка пов'язана з рухом їх персоналу по всіх відділеннях у світі та забезпеченням задоволення їхніх різноманітних потреб, включаючи розвиток і просування. З огляду на це визначення доцільно звернути увагу на три основних моделі управління людськими ресурсами, які використовуються міжнародними корпораціями: людський капітал, ринок праці та відданість організації. Характеристики цих моделей наведені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Моделі управління людськими ресурсами

Підхід	Характеристики	Американські організації	Японські організації
Людський капітал	Витрати на навчання	Малі вкладення	Великі вкладення
	Навички навчання	Навчання конкретним навичкам	Загальне навчання
	Оцінка діяльності	Формалізована	Неформалізована
Ринок праці	Пріоритети	На першому місці — зовнішні фактори	На першому місці — внутрішні фактори
	Характер найму	Короткостроковий	Довгостроковий
	Методи просування	Спеціалізовані сходи просування	Неспеціалізовані сходи просування
Відданість організації	Трудові контракти	Прямі контракти по найму	Психологічні контракти
	Стимули	Зовнішні	Внутрішні
	Робочі завдання	Індивідуальні робочі завдання	Групова орієнтація у роботі

Важливо підкреслити, що в практиці управління міжнародними корпораціями одночасно використовуються всі три зазначені в таблиці моделі стосовно різних категорій персоналу.

Важливим є розуміння особливостей управління людськими ресурсами в ТНК:

• відмінність ринків праці у країнах-господарях;

• переміщення працівників між підрозділами компанії, що розташовані в різних країнах;

• відмінність практики управління людськими ресурсами в різних філіях;

• національна орієнтація персоналу;« ускладнення контролю виконання.

У процесі самостійного опрацювання теми варто з’ясувати питання про джерела людських ресурсів:

1. Домашні країни — експатріанти

• Технічна компетенція.

• Висока кваліфікація.

• Контроль корпоративної стратегії.

1. Країни-господарі — місцевий персонал

• Пристосованість до місцевих умов.

• Високі стимули.

• Імідж компанії.

• Довгострокові цілі персоналу.

• Мобільність.

• Менші витрати.

1. Треті країни

• Надійна експертиза.

• Висока здатність до роботи.