3 .Оформлеення тексту за допомогою html

HTML підтримує 6 рівнів заголовків. Можна скористатися будь-яким з них, залежно від сенсу, який вкладається в заголовок. Вони представлені відповідно елементами: H1, Н2, НЗ, Н4, Н5 і Нб (Headings). Перший — найголовніший, відображується крупнішим шрифтом, шостий — найменший і за значенням, і за розміром шрифту.

За умовчанням текст заголовка вирівнюється по лівому краю сторінки. Але можна відцентрувати заголовок або вирівняти його по правому краю, вказавши атрибут align="left|center|right". Символ вертикальної лінії " | " в даному випадку означаэ "або". Розшифруємо значення ключових слів:

• left — вирівнювання по лівому краю;

• center — вирівнювання по центру;

• right — вирівнювання по правому краю;

• justify — вирівнювання по ширині.

Для створення абзаців в документі використовується елемент <Р>(за умовчанням вирівняний по лівому краю<Р align="center">Це буде вже другий параграф, і вирівняний він буде по центру</Р>

Текст, поміщений всередину елементу Р, відділяється від останніх елементів на сторінці абзацними відступами: перед абзацом і після нього. Можете провести експеримент і поглянути, як виглядатиме у вікні браузеру текст, написаний просто (абзацних відступів не буде), і фрагмент тексту, поміщений услід за ним всередину елементу Р (відступи будуть).

Контейнери — елементи DIV і SPAN

У HTML існує спеціальний елемент DIV, який може служити контейнером для будь-яких інших елементів HTML. Елементи, поміщені всередину тега DIV, відділяються від останнього вмісту сторінки абзацним відступом. За допомогою атрибуту align можна задавати вирівнювання вмісту контейнера. Наприклад, якщо ми захочемо для цілої групи елементів задати вирівнювання по центру, то можна зробити це, помістивши їх всередину контейнера і задавши вирівнювання для всього контейнера в цілому, а не для кожного його елементу окремо.

<DIV align="center">

<Н1> Заголовок 1 </Н1>

…

<Н6> Заголовок 6 </Н6>

<DIV>

Всі заголовки будуть вирівняні по центру сторінки. Це дає нам деякі зручності і економію в написанні коду, а відповідно, і розмір файлу буде менший.

В контейнерів є і інші сфери застосування. Наприклад, при використанні каскадних таблиць стилів і елементу DIV можна створювати блоки, задавати для них унікальні параметри оформлення і позиціювати їх на екрані в потрібне місце. Але про це трохи пізніше.

Елемент SPAN, на відміну від елементу DIV, створює рядковий блок. З його допомогою можна виділити деякий фрагмент тексту і потім задати для нього своєрідне оформлення за допомогою каскадних таблиць стилів.

4 Масиві, вбудовані в рнр

У мові PHP є декілька вбудованих масивів, які можна використовувати при написанні сценаріїв. При цьому в них міститься різна корисна інформація. Використання суперглобальних масивів

На даний момент два набори вбудованих масивів містять одну і ту ж інформацію. Одні з них були включені в PHP 4.1.0 і називалися суперглобальними (superglobal) або автоглобальними (autoglobals), оскільки могли використовуватися в будь-якому фрагменті коду, навіть усередині функцій. Раніші версії масивів з довгими іменами, такими як $HTTP_SERVER_VARS, заздалегідь необхідно було оголосити глобальними, аби мати можливість використовувати їх у функціях. У загальному випадку рекомендується використовувати нові версії масивів, імена яких починаються з символу підкреслення (_). До старих версій необхідно прибігати лише в тих випадках, коли використання версій PHP нижче 4.1.0 неминуче.

Оновлений конфігураційний файл php.ini, використовуваний в PHP 5, дозволяє запобігти автоматичному створенню старих масивів з довгими іменами. Навряд чи є необхідність їх використання, проте деякі старі сценарії все ще можуть їх використовувати. Наступний рядок у файлі php.ini дозволяє управляти цими установками: register_long_arrays = On

І хоча в даний момент це значення за умовчанням рівне On, в майбутньому ситуація може змінитися, і це значення стане рівним Off. Якщо, наприклад, запускається сценарій і видається помилка в рядку коду, що містить змінну типа $HTTP_GET_VARS, то слід перевірити налаштування у файлі php.ini, аби мати можливість використовувати масиви з довгими іменами. Якщо це значення рівне Off, значить, дані масиви не були створені взагалі і їх використання заборонене.Таблиця 6.2. Вбудовані масиви

Масив	Опис
$GLOBALS	Містить всі глобальні змінні. Наприклад, якщо змінною $testvar привласнюється значення 1, до неї можна дістати доступ таким чином: $GLOBALS [‘testvar’]
$_POST	Містить всі змінні форми, передані за допомогою методу POST method = "post"
$HTTP_POST_VARS	Те ж, що і $_POST
$_GET	Містить всі змінні, передані з попередньої сторінки як частина URL-адреса, а також змінні форми, передані з допомогою метода GET: method = “get”
$HTTP_GET_VARS	Те ж що і $_GET
$_COOKIE	Містить всі змінні cookie
$HTTP_COOKIE_VARS	Теж, що і $_СООКIЕ
$_SESSION	Містить всі змінні сеансу
$HTTP_SESSION_VARS	Теж, що і $_SESSION
$_REQUEST	Містить всі змінні, які містяться в масивах $_POST, $_GETH та $SESSION
$_FILES	Містить імена всіх завантажених файлів
$HTTP_FILES_VARS	Теж, що і $_FILES
$_SERVER	Містить інформацію про використовуваний сервер. Оскільки Web-сервер бувають різні, то і інформація може бути різною
$HTTP_SERVER_VARS	Те ж, що і $_SERVER
$_ENV	Містить інформацію про операційну систему: ім'я, системний диск, дорога до тимчасового каталогу. Вочевидь, що ця інформація залежить від використовуваної операційної системи
$HTTP_ENV_VARS	Те ж, що і $_ENV