4.3.1. Промислова електрика

Промислова електрика – це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальними генераторами, гальванічними елементами. Промислова електрика виробляється електричними генераторами на електростанціях та гальванічними елементами в акумуляторах.

Основними параметрами струму є напруга і сила струму. Величина напруги, яка використовується:

• 0 - 42 В — для індивідуального освітлення і ручного електроінструменту при роботі в небезпечних виробничих зонах;

• 127, 220 В — для освітлення і ручного інструменту в промисловості та побуті;

• 380 В — величина напруги, яка використовується для промислового устаткування;

• 380 В і вище — величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на відстань.

4.3.2. Вплив електричного струму на організм людини

Електричний струм, який проходить крiзь живий органiзм, чинить термiчну, електролiтичну та біологiчну дiю.

 Термiчна (теплова) дiя струму виявляється в опiках окремих дiлянок тiла, нагрiваннi до високої температури кровеносних судин, нервiв, серця, мозку та iнших органiв, якi знаходяться на шляху протiкання струму, що викликає серйознi функцiональнi розлади цих органів й організму в цілому. 

Електролiтична (хiмiчна) дiя струму виражається в розкладi (електролiзі) органiчних рiдин, в тому числi й кровi, що супроводжується значними порушеннями їх фiзико-хiмiчного складу.

Бiологiчна дiя струму виявляється в подразненнi та збудженнi живих тканин органiзму, а також в порушеннi внутрiшнiх бiоелектричних процесiв, якi протiкають у нормальнодiючому органiзмі й тiсно пов’язанi з його життєвими органами.

4.3.3. Електричні травми і їх види

Електричні травми — це ураження тканин і органів внаслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину.

Їх умовно можна звести до двох видiв: мiсцевих електротравм, коли виникає мiсцеве пошкодження органiзму, i загальних електротравм, так званих електричних ударів, коли уражається весь органiзм через порушення нормальної дiяльностi життєво важливих органiв та систем.

Характерними видами місцевих електротравм є :

• електричні опіки;

• електричні знаки;

• електрометалізація шкіри;

• електроофтальмія;

• механічні пошкодження;

Електричний опiк – найбiльш поширена електротравма. Залежно вiд умов виникнення розрiзняють два основних види опiкiв: струмовий (або контактний), який виникає в електроустановках з вiдносно невеликою напругою – не вище 2 кВ, при проходженнi струму безпосередньо крізь тiло людини внаслідок контакту зi струмопровiдною частиною. Розрiзняють чотири ступеня опiкiв: I – почервонiння шкiри; II – утворення пузирiв; III – вiдмирання усiєї товщі шкiри; IV – обвуглювання тканини. Звичайно тяжкiсть пошкодження органiзму при опiках визначається не ступенем опiку, а площею поверхнi тiла, враженою опiками.

Електричнi знаки, якi називаються ще позначками струму, являють собою плями сiрого або блiдо–жовтого кольору бородавок, мозолей на поверхнi шкiри в мiсцях контакту зi струмопровiдними частинами. Найчастіше знаки мають круглу або овальну форму i діаметр 1–5 мм з заглибленням у центрi. Електричнi знаки, як правило, є безболiсними i з часом зникають.

 Електрометалiзацiя шкiри – проникнення у верхнi шари шкiри дрiбних частинок металу, що розплавилися пiд дiєю електричної дуги. Уражена частина шкiри має шорстку поверхню, колір якої визначається кольором сполуки металу, який потрапив у шкiру. Електрометалiзацiя шкiри не становить небезпеки i з часом зникає, як електричнi знаки.

Електроофтальмiя – запалення зовнiшньої оболонки ока, роговицi та кон’юктиви, що виникає у разi дiї потужного потоку ультрафiолетових променiв, якi енергiйно поглинаються клiтинами органiзму i викликають у них фiзичнi змiни. Таке можливе при появi електричної дуги – джерела iнтенсивного випромiнювання не тiльки видимого свiтла, але й ультрафiолетових та iнфрачервоних променiв.

Механічні пошкодження – виникають як наслідок біологічної дії електричного струму, при різкому скороченні м’язів.

Електричний удар – електротравма, зумовлена рефлекторною дiєю електричного струму (який діє крiзь нервову систему), внаслідок чого починаються спазми м’язiв або iнших тканин, порушується серцево-судинна дiяльность. Залежно вiд виду ураження електричнi удари подiляються на чотири групи (ступеня):

I – спазматичне скорочення м’язiв без втрати свiдомостi;

II – спазматичне скорочення м’язiв з втратою свiдомостi, але з працюючим серцем та системою дихання;

III – втрата свiдомостi з порушенням серцевої діяльностi або дихання (або того й iншого разом);

IV – клiнiчна смерть. Вiдсутнiсть дихання та кровообiгу.