2.4 Глибина закладання каналізаційних мереж

Глибину закладання водовідвідної мережі розраховують від поверхні ґрунту до лотка трубопроводу.

Мінімальну глибину закладання трубопроводу визначають, виходячи з їхньої необхідності:

• виключення промерзання труб;

• виключення руйнування труб під дією зовнішніх навантажень;

• забезпечення приєднання до трубопроводу внутрішньоквартальних мереж і бокових гілок;

• перетинання з водопроводом.

Глибину закладання варто вибирати мінімальною, що забезпечує найменші витрати. При цьому треба прагнути звести до мінімуму перетинання з інженерними об'єктами й комунікаціями, а також природними перешкодами.

При проектуванні каналізаційних мереж необхідно враховувати присутність інших підземних мереж, особливо водопроводу. Каналізаційні мережі повинні проходити нижче водопровідних (для питного водопроводу на 0,4м).

Найменшу глибину закладання лотка каналізаційних труб приймають на підставі досвіду експлуатації каналізації в даному районі. При його відсутності мінімальна глибина може бути прийнята рівною:

H_{min =} H _пр - а , ( 2.9)

де H_пр - глибина промерзання грунту, м;

а- величина, яка залежить від діаметра трубопроводу;

Значення а рекомендується приймати 0,3 м - при діаметрі трубопроводу до 500 мм і 0,5 м - при більшому діаметрі.

У звичайних умовах проектування для влаштування самопливних каналізаційних мереж застосовують керамічні, азбестоцементні, бетонні і залізобетонні труби. З метою виключення руйнування їх можливими зовнішніми навантаженнями в міських умовах і на ділянках промислових підприємств глибина закладання трубопроводів повинна бути не менше 0.7 м до верху трубопроводу дворової і квартальної, а вуличних міських мереж 1.5 м до верху труби. Глибина трубопроводу до лотка визначають за формулою

, (2.10)

де d – діаметр труби, м.

Найбільша глибина закладання каналізаційних труб залежить від способів будівництва мереж (відкриті або закриті) і ґрунтових умов. При будівництві мереж відкритим способом глибину закладання трубопроводів із практичних міркувань приймають для сухих ґрунтів не більше 7-8 м, а для водонасичених - не більше 5-6 м.

Початкову глибину закладання вуличної мережі визначать залежно від глибини закладання двірської або внутрішньоквартальної мережі

, (2.11)

де h - найбільша глибина закладання вуличної мережі в найбільш вилученому колодязі;

і - ухил внутріквартальної мережі;

L+ l - довжина внутріквартальної мережі від контрольного колодязя до місця приєднання її до вуличної мережі;

Z₁ і Z₂ –позначки поверхні землі відповідно у найбільш вилученого колодязя внутрішньоквартальної мережі та місця приєднання цієї мережі до вуличної;

-різниця в діаметрах трубопроводів вуличної й внутрішньоквартальної мережі в місці їхнього приєднання.

Рис.1. - Схема визначення початкової глибини вуличної мережі:

1- внутрішньоквартальна мережа; 2 -вулична мережа

Повздовжній профіль внутрішньоквартальної каналізаційної мережі

У результаті гідравлічного розрахунку каналізаційної мережі за втратами напору з урахуванням рельєфу місцевості визначають діаметр трубопроводів і складають повздовжній профіль внутрішньоквартальної мережі.

Профіль являє собою вертикальний розріз верхнього шару землі з запроектованим трубопроводом.

Початкове заглиблення лотка першого колодязя приймається на 0,3 м менше, ніж глибина промерзання для даного району будівництва і визначається за формулою

, (2.12)

де h_пром – глибина промерзання грунту, м;

d – діаметр труб внутрішньоквартальної мережі, м.

Тоді відмітка лотка в точці ОК-1 буде такою:

, м, (2.13)

де - відмітка поверхні землі в точці (ОК-1).

Далі визначають відмітки лотка наступних колодязів

(2.14)

де і – ухил трубопроводу;

l – довжина ділянки, м.

Внутрішньоквартальну мережу приєднують до міського каналізаційного колектора залежно від глибини його закладання: при невеликій різниці в заглибленні лотків трубопроводу міської каналізації та внутрішньоквартальної каналізації в міському колодязі приєднання виконують зі збільшенням ухилу на останній ділянці, а якщо міська каналізаційна мережа має глибоке закладання, то в контрольному колодязі влаштовують перепадний колодязь.

Приєднання внутрішньоквартальної каналізаційної мережі до міської каналізації здійснюється за методом “шелига у шелигу”.

На профілі внутрішньоквартальної мережі вказуються місця розташування всіх оглядових колодязів, відстані між ними, їх номери, відмітки поверхні землі, лотків, діаметри та матеріал труб.

Повздовжній профіль креслять у встановлених масштабах за формою, наведеною нижче.

Натурна відмітка землі, м

Відмітка лотка труб, м

Глибина закладання, м

Позначення труби і тип ізоляції

Довжина, м Ухил

Відстані між колодязями, м

Номери колодязів