Точка (ступінь) насиченості

Кількість (>лаг

Коментар до швдання

Госсен Г.Г. (1810-1858), німецький учений. У своїй праці "Закони людських відносин" (1854) виклав загальну (не тільки економічну) теорію людської діяльності, сформулював декілька законів, які названі дослідниками першим і друї им законами Госсена.

Перший закон Госсена закон насичення потреб . У ньому сказано: із задоволенням потребу якихось благах їх цінність падає, а по мірі збільшення кількості товару його корисність убуває. Перехід до насиченості відбувається зазвичай не зразу, а поступово, ніби по сходинках.

На рисунку відображені спадні стулені корисності. Корисність блага з кожною наступною одиницею спадає. Спадання граничної корисності виражає "сходинку" рівнів корисності. Якщо продовжити спадаючу "сходинку", можна припустити, що точка насиченості корисності досягатиметься при споживанні іссятого блага (на десятій "сходинці").

Завдання 3.1.3. Зробім, пояснення до рис. Перший закон Госсена

Практичне значення першої о закону І бссена полягає в тому, що він відбиває зв'язок між зниженням граничної корисності і падінням попиту (зниженням кривої попиту). Крива попиту може бути виведена як похідна від кривої граничної корисності.

Корисність

/коментар до швдинчн

Другії ші закон І "^.ксена - закон вирівнювання граничних корисностей. Згідно з цим зак=оном, кс_»- зкний учасник обміну прагне досягти максимуму вигоди, розподіл я іочи свої засоби між різними покупками. Він передбачає отримати однакове —задоволене іия від кожної суми грошей, витраченої на ножний із товарів, який хоче придбав ш і.

Щоб стримати максимум корисності, споживач так розподіляє кількість споживчії х благ 4 т шгіриклад, молока і хліба), щоб їх гранична корисність зорівню Вс ала одні і - я і тій самій величині.

Кожнжй учасник к обмінної операції, розподіляючи свої кошти між різними покупця м и. намаї <-ял ється досягти максимуму вигоди.

Закон —і дності ■ іни випливає із закону іаміни споживчих благ. Для поку пця існує якімсь меж;» ціни, вище якої він не стане купувати товар. Для продавця є якась нміжча грха: ііиця піни, яку він бажає отримати і нижче якої не хоче опуститися.

На перегині ін ■■ -скресів покупців і продавців згідно з другим законом Госсена і находить- ся ступім ь, який відповідає поєднанню корисностей сторін однакової інтенсивні -ості. Це і¹* ступінь - ціна, яка відповідає однаковій корисності решти покупок. " Тобто, ін _^дивід досягає максимуму корисності, якщо співвідношення іранични>-< корисіас. зстей будь-яких двох благ дорівнкк співвідношенню їхніх нін: іціЩИГ»И ©^ЙМ

Завданим 3.1.4. і|^<мни> пояснення до рис. Другий закон Госсеня

МІ. І / МІ 2 = рі / р2

Коментар до швданин

Моделювання процесу прийняття рішення споживачем охоплює три етапи:

• на першому - формалізуються індивідуальні смаки й уподобання споживача, тоб і о визначається* чого він бажас;

• на другому - формалізується, то споживач може споживати реально, виходячи з йото доходу та ринкових цін на блага;

• на ірегьоїх) - формалізуються бажання споживача з його можливостями, тобто визначається, який імовірний вибір максимпус добробут споживача.

На рисунку показано, іцо певні набори товарів при заданому доході і цінах взагалі недосяжні споживачеві (її,, тому що розташовані за межами його можливостей.

Точки А і В на кривій байдужості Іі₍ не можуть забезпечити максимізацію корисності, бо ири своєму доході споживач має змогу отримати вищий рівень задоволення, перебуваючи на максимально високій кривій байдужості.

Точка Г. - точка оптимуму споживача (стан рівноваїи споживача).

Максимальна корисність досягається у точні Е, де лінія бюджетного обмеження дотична до кривої байдужості, тобто у точці, де нахил кривої бюджетного обмеження дорівнює нахилу кривої байду жості.

Рівновага споживача відповідає гакій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність мри заданому бюджет йому обмеженні. Яктільки споживач отримує гакий набір, у нього зникають стимули замінювані його на інший.

Завдання 3.1.5. Зроніть пояснення до рис. Рівновага споживача

Рівновазі споживача можна дати геометричне тлумачення.

Якшо рівновага досягається у гочці дотику лінії бюджсіних обмежень 14 ло кривої байдужості І_г то ие означає, що у точці Е нахил цих двох ліній збігається (довідково: нахил кривої у будь-якій точці відповідає нахилу дотичної, проведеної до неї у цій точці). Тоді

Мі х і Мі у = Рх / Ру.

або

мих/ Рх- міу/р>.

Споживач, який максимізуг свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їхні граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом.

Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою.

Однак може статися, що споживач буде максимізуватн свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається ку товою.

Наприклад, споживач вирішив обмежити споживання блага V, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень не зможе бути дотичною. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає максимально можливій кількості блага X. що може придбати споживач залежно від йою бюджету.

У наведеному прикладі кутова рівновага може перетворитися у внутрішню, коли ціни значно знизяться на благо V, чи значно зростуть на благо X. Якшо споживач взагалі не бажатиме відмовлятися від блага X заради блага У'.то крива байдужості матиме вигляд вертикальної прямої, і перехід від кутової рівноваги до внутрішньої буде взагалі неможливий.

Виключно кутовою рівновага споживача буде і тоді, коли один з товарів є антиблаюм, тобто таким, що мас від'ємне значення корисності для споживача. У цьому разі зміниться сам характер кривої байдужості: замість спадної вона стане зростаючою. Але споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго.

Слід зау важит и, що практично кожен товар може перетворитися на антиблаго, коли він доступний у такій кількості, що повністю задовольняє потреби споживача. Точка, в якій споживач перестає розглядати додаткове споживання як таке, що приносить йому користь, називається точкою насичення.

Треба звернути особливу увагу на споживання товарів, що ідеально доповнюють один одного, юбго, коли ефективне споживання одного товару без певної кількості іншого взагалі неможливе (автомобілі та номерні знаки, черевики та шнурки до них тощо). У цьому випадку ні зміна співвідношення иін, ні доход споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який отримає споживач.

Завдання 3.1.6.

Зробіть пояснений до рнс. І(а). Вплив зміни доходу на бюджетне обмеження та 1(6). Віі.іин зниження нінн товару X на бюджетне

обмеження

Рис 1а) Віі.іин чміііи дихіму Рис. І б) ІЗншш зниження

на бюлжвіне ііінн юипру X ііл

обмеження бюджетне обмеження

Коментар до шиданнн

При зміні цін і доходу можливості споживача змінюються. І Іри зміні доходу і постійних ціпах можливі два випадки:

доход зростає;

доход зменшується.

Якщо доход зростає, то зростає відношення доходу до цін (І/Рх, І / Ру).

Отже, у випадку збільшення доходу нове бюджетне обмеження \1 ₍N₍ мас такий же нахил і зсувається паралельно лінії МК праворуч вгору.

І Іри зменшенні доходу відповідно паралельно ліворуч вниз (лінія \1,М₂.

Пропорційна зміна цін адекватна зміні реального доходу, тобто теж призводить до паралельного зсуву бюджетного обмеження: при зростанні цін - ліворуч, при зниженні - праворуч.

При зміні ціни одного товару змінюється нахил бюджетного обмеження. Наприклад, при зменшенні ціни товару X відбувається поворої бюджетного обмеження проіи годинникової стрілки навколо точки М, точки перетину бюджетного обмеження з віссю V { лінія МІЧ, - рис. 16).

Камектар ()о шаОанпя Ринковий попит залежить від кількох чинників, зокрема - від ціни даного товару, цін на інші товари, грошових доходів покупців та їхніх смаків, накопиченого багатства, від географічного середовища, кліматичних умов, смаків, релігійних вірувань. Зміна цих чинників зумовлює зміну обсягу попиту (кількості товару, яку покупці готові купити). Залежність обсягу попиту від названих факторів називається функцією попиту. Якщо усі чинники попиту, окрім ціни даного товару, залишаються незмінними, тоді кожному рівню ціни буде відповідати певний обсяі попиту. Така залежність називається функцією попиту від ніни, що можна виразити наступним рівнянням:

<^І> = Г(Р), де (V обсяг попиту. Р - рівень ціни.

Характер даної залежності формується законом попиту: обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від рівня ціни при сталості усіх інших ного чинників, тобто чим вища ціна товару, тим менший на нього попит, а чим нижча ціна, тим попит більший. Вперше математичний закон попиту був сформульований Л.Курно в 1838 р. Графічне зображення даної функції називається кривою попиту (на графіку крива І)), яка відбиває дію закону попиту. Крива попиту виражає зв'язок між ціною продукту Р і кількістю по­питу на нього При побудові кривої по вертикальній осі відкладається ціна товару, по горизонтальній - величина попиту.

Завдання 3.1.7. Зробіїь пояснення до рис. Крива ринкового попи і у

Графічно зміна обсягу попиту виражається у русі точки по кривій попиту пі ору чи вниз (показано стрілками). Нахил кривої від'ємний, характеризує зво­ротний зв'язок.

Завдання 3.1.8.

Зробіть пояснення до рис. Зрушення кривої попиту внаслідок вп.іиву на попи і пепінових факторів

Коментар до ншданнн Майна ж л н в і ні и м чинником, то визначас обсяг попиту, є піна. Але існують і непі нові чинники, що впливають на нього.

Нецінові чинники	ІМІСІ нецінових чинників
КІЛЬКІСТЬ ІІ0К\ПЦІН	Збільшення кількості покупців підвищує ринконий попи і і навпаки.
; Іохол И С1ІОЖ ивачів	Пряма залежність між доходами і попитом.
Очікування споживачів	Очікування зростання цін у майбу тньому збільшує поточний попит і навпаки.
Ціни на супутні товари	Якшо зростає піна на товар-су бети тут (взаємозамінний товар), то попит на нього зпи- жусться. а на йото замінник - підвищується. Якщо зростає ціна на говар-комплемент(доповнюючий), то зменшується попит і на цей товар, і па доповнюючий.
Місткість ринку.	Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб'єктів до пошуку НО­ВИХ джерел доходу задля збільшення своїх» платоспроможною попиту;
Кліматичні умови	У курортній зоні пізньої весни, плітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо.

Зрушення кривої ОІ> до 0,1), означає, шо нецінові чинники викликають зростання величини попиту, а зсув 1)1) до 1),1), - зменшення попиту. Рух по кривій 01) від точки А до точки В, по кривій !),[>, від А, до В, по кривій І),І), від А, до В, відображає зміну обсягу попиту під впливом ціни. Рух від точки А до ючки А,, від А до А_г від А до В₍ і т. д. означає, що на попит впливають нецінові фактори.

• Завдання 3.1.9.

Зробіть пояснення до рис. Крива ринкової пропозииії

Коментар до завдання

''А. Функція пропозиції

вивелена на основі ринковою досвіду. Крива пропозиції відбиває зв'язок між ціною і кількістю продукту, який виробники готові виробити і продані за даного рівня цін.

На пропозицію гакбж

Коментар д<> швдання

Ринкова рівновага мас місце тоді, коли попит і пропозиція ■за певної ціни є у р і в н оважен н м и, шо і відображено на рисунку.

На графіку

рівновага зображена точкою N. де перетинаються криві попиту (Г)) і

пропозиції (X).

Цій точці рівноваги відповідає рівноважна ціна Р_ч та рівноважний обсяг попиту і пропозиції <2 .

Рівноважна ціна Р_ч - це ціна, за якої внаслідок дії конкурентних сил продавці пропонують стільки товарів, скільки покупці готові їх купити. Якшо ціна підніметься вище рівноважного рівня, тобто зміститься вгору до точки Рм , то на ринку відбудуться такі зміни: обсяг попиту зменшиться, змістившись ліворуч віл до р_г>м. а пропозиція зрос ге від до у_чм. У твори і ься надлишок запропонованих товарів, показаний горизонтально заштрихованою фігурою.

Якщо ж ціна опуститься нижче рівноважного рівня, то попит зросте від до (£„_к. а пропозиція змеіпшпт>ся з до Заштрихована вертикально фігура графічно зображає дефіци і товарів на ринку.

Дня відновлення рівноваги в першому випадку ціна повинна знизитись, а в другому - зрости і повернутися до рівня ціни Р^.

р

Ціна'

5

З*, <?_Л Обсяг попиті/.

оЛсяг пропозиції

Завдання 3.1.10. Зробім» пояснення до рис. Ринкова рівновага попиту і пропозиції

Розрізняють часткову рівновагу на окремому ринку і загальну рівновагу ринку. Ціни на товари перебувають у постійному русі: зміна ціни на один товар впливає на обсяг попиту і пропозиції на інший, а не. у свою чергу, впливає на рівноважну ціну. Якщо вся система цін виявляє ться у стані рівноваги, тоді настає загальна рівновага ринку.Заплатім 3.1.11. Зробіть пояснення до рис. Види еластичності попиту

—інжиіггкк'.ііи тичний попит

-еласгичіїїіп попит

•одиннчіиелаі.'Гнчінс7ь

цілком п»г.'іа<лнчнніі поинг

ічглааичнийіншит

№

Коментар до завдання

Поняття еластичності попиту- ввів А. Маршалл. У певний момент часу ціна товару дорівнює Р. а обся і су ку 11 ного поп иту на нього - О. Зміна ціни (чи інших чинників) виливає на зміну обсягу попиту неоднозначно, що назвали еласт ич ніс ти» попит у. Цінова еластичність попиту може бут

и

більшою чи меншою в залежності від того, як на попит впливає ціна, шо визначають, через коефіцієнт еластичності попиту (ЕОР).

ЕОР=ДО/ДР

де РЛ)Р - цінова еластичність попиту. Д<2 - зміна обсягу попиту (%), ДР - зміна рівня ціни (%).

11а рисунку показано, що форма кривої попиту може бути різною в залежності від його еластичності.

Якщо обсяг попиту змінюється у більшій мірі, ніж зміна ціни, такий по­пит є еластичним (ЕП,Р> 1), аякшо навпаки є иеелЯстичним (ЕІ>_ЛР< 1). Якщо ЕІ)₂Р = І. то попит на цей товар характеризується нейтральною, або одиничною, еластичністю. Відповідно до цього розрізняють товари еластичні, нееластичні, з одиничною еластичністю. Якщо зміна ціни не виливає на зміну обсягу попиту, має місце цілком (абсолютно) неедастичний попиі (ЕІ)5Р = (І). Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінченного зростання обсягу попиту, існує повністю (абсолютно) еластичний попит (ЕП₄Р —► -х).

Коефіцієнт ЕОР завжди є від'ємним (із знаком «-»), адже ціна й обсяг попиту змінюються у протилежних напрямах (обернена залежність), але в економічній теорії знак «-» просто не береться до уваги (тут знак не має осо­бливого значення)

.

Коментар до швдаиия Ступінь реакції пропозиції на коливання ціни вимірюється ціновою еластичністю пропозиції, коефіцієнт якої визначається так:

Е5Р- АС}/АР де ЕХР - коефіцієнт цінової еластичності пропозиції,

- зміна обсягу пропозиції, АР- зміна рівня ціни (у %)

Оскільки зміна обсяіу пропонованого товару і цін відбувається в одному напрямі, еластичність пропозиції завжди позитивна.

ІІа рисунку відображено п'ять варіантів цінової еластичності пропозиції. І? факторів, що впливають на еластичність пропозиції товару, най­важливішим є тривалість часу, або ринковий період, який є у розпорядженні виробників, щоб відреагуватн зміною обсягу виробництва на зміну рівня ціни. Чим більший ринковий період, тим більшою буде еластичність пропозиції. Розрізняють три ринкових періоди: найкоротший (усі виробничі фактори с і а.іі, їх обсяг незмінний>, короткоїривалий (окремі фактори стають змінними) і довготривалий (усі фактори стають змінними). Ця періодизація була запропонована А. Марша.ілом для аналізу пропозиції.

В межах найкоротшого ринкового періоду виробникові не вистачає часу, щоб відреагуватн на зміну ціни зміною пропозиції, тому пропозиція залишається цілком (абсолютно) нсс.іаст ичною (Х₍).

Протягом короткострокового періоду виробники частково змінюють обсяі виробництва за рахунок зміни обсяіу частини ресурсів, і пропозиція стає ела­стичною (8).

Завдання 3.1.12. Зробіть пояснення до рис. Види еластичності пропозиції

тдком нгсл.-істіімнл іцншолинія пге.іаспгша пропозиція

одіоіи'ііііі єліи'ін'МІІС ii.

'Лосгнчіїа ІЦКИККШЦІЯ — цілком ( іа< мста Ііікянмнцім

Цілком (абсолютно) еластичною (8.) пропозиція стає у довгостроковому періоді, у якому всі ресурси стають змінними і виробник встигає зреагували на будь-яку зміну піни.Завдання 3.1.13. Зробіть пояснення до рнс. Постійні, змінні та загальні (валові) витрати підприємства

Коментар до завдання

На рисунку

ИС

відображено залежніст ь постійних, змінних та загальних вит рат. Па осі абсцис відображаються витрати Г, на осі ординат - обсяг випуску продукції 0.

О РС (РіхеїІ Со*ї&) -

Т)С

УС

0

постійні витрати. Вони мають місце навіт

ь

\ і ому випадку, коли підприємство німого не виробляє, тобто їх величина не іалежить від обсягу виробництва.

Види постійних витрат: амортизаційні відрахування, орендна плата, витрати на капітальний ремонт, відсоток кредиту на купівлю обладнання, виплати податків, страхові внески, адміністративні виграти.

УС (УагіаЬІе Со$1$) - змінні витрати. Вони залежать від випуску продукції та змінюються залежно від збільшення або зменшення обсяіу виробництва. Види змінних ви трат: оплата праці, витрати на сировину, витрати на паливно- мастильні матеріали, витрати на енергоносії.

При досягненні оптимального випуску продукції спостерігається відносна економія змінних витрат. Але при подальшому розширенні виробництва ічдбуваєіься нове зростання змінних витрат, тому що збільшення випуску потребу є більш швидкого зростання витрат порівняно зі зростанням виробити ва.

ТС (То(а1 Со&Ь») - загальні (повні, валові, сукупні) витрати. Це сума постійних і тмінних витрат. Графік загальних витрат повторяє конфігу рацію змінних витрат; підняту над початком координат иа величину постійних витрат, тобто заіальні інкрети дорівнюють сумі по вертикалі постійних і змінних витрат.

Загальні витрати (ТС) є функцією від випуску продукції

ТС=Г«^)

ТС = РС+ У

С

Завданий 3.1.14. Зробіть пояснення до рис. к'рнпа граничних витрат

Коментар до ішідання Кожне підприємство цікавить питання: "Якщо збільшити обсяг виробництва, то що відбудеться з витратами? Чи буде при цьому зростати дохід ?"

На першу частину питання ( шо відбудеться з витратами ?) може дати відповідь дослідження показника граничних витрат. Граничні витрати - (МС \1аг£іпаІ Со$1)- це додаткові 7^е" ° виграти, які пов'язані з

>< і / } ч > б ¹

виробни і ітвом додаткової

одиниці продукту:

мс = дтс / до,

де МС - граничні витрат, ДТС - приріст валових (загальних) витрат: ДТС - приріст випуску продукції.

Обсяг граничних витрат не залежить від постійних витрат, тому що РС" не залежить від того, виробляється додаткова продукція чині. Тому МС залежить від того, як змінюються змінні витрати.

Розглянемо таблицю, у якій зроблено розрахунок граничних витрат.

Обсяг випуску, 0	1 Іостіині витрат н. РС	Змінні Виграти, УС	Загальні витрати. ТС	Граничні Ви трати. МС
1	10	5	15	5
2	10	10	2(1	3
3	10	ІЗ	23	4
4	10	17	27	6
5	10	23	33	X

Як видно з таблиці, обсяг граничних витрат спочатку зменшується, але потім, по мірі збільшення змінних витрат (УС), починає зростати.

мс

б -

$ -

4

З 2

Крива граничних витрат МС у короткостроковому періоді мас И-подібну форму і характеризує величину приросту змінних витрат для випуску додаткової одиниці продукції.

коментар до завдання

На рисунку на осі абсцис відображаються витрат С, на осі ординат - обсяг випуск)' продукції О.

Будь-яке підприємство має знати, які в нього витрати на одиницю продукції и середньому. Виділяють середні постійні, середні змінні і середні загальні витрати.

АРС (Л\ега£е РіхесІ УагіаЬІе Сохін) - середні постійні витрати. Це постійні витрати на одиницю продукції. Визначаються шляхом ділення постійних витрат (РС) на відповідний загальний обсяг виробництва підприємства, тобто \РС»РС/(}.

АУС (А\ега£С УагіаЬІе Сочі»»)-середні змінні витрат и. Визначаються шляхом іілення змінних витрат (УС) на відповідний (загальний) обсяг виробництва підприємства, тобто АУС = УС/О.

АТС (А\ега«е І'о(аІ Со§($) - середні загальні витрати. Визначаються шляхом іілеппя загальних витрат (ТС) на відповідний (загальний) обсяг виробництва підприємства, тобто АТС =ТС/0.

Оскільки загальні витрати - це сума постійних і змінних витрат (ТС-РС+УС), величина середніх загальних витрат визначається як сума середніх постійних і ередніх змінних витрат:

Завдання 3.1.15. Зробіть пояснення до рис. Середні ви грати підприємства

АТС = ТС/<*= (РС+УСУО - АРС+АУС

Завдання 3.1.16.

ІІодаток .V »ч X .1
	/ І Іолаїок
и :

II

и.

/ч\. гЗу

Зробіть пояснення до рис. Розподіл податку ирн еластичному (а)га нееластичному (б) попиті

Коментар до завданий На рисунку зображено випадки розподілу податку при еластичному та нееластичному попиті на продукцію за умови, що е. і аст и ч н і сть п ро п оз и и ії прнй мається пості йною.

З графіків видно, що при еластичному попиті основна частка податку припадає на виробника, а при нееластичному - пе- р с в а ж н о 11 а с п ож и в а ч а. К р і м цього, абсолютна величина п о дат ко в и х н ад хо дже ні. при нееластичному попиті буде вищою. Саме юму держава оподатковує акцизним збором передусім товари, попит на які є нееластичним (тютюнові вироби, алкогольні напої).

І Іа рису нку заштриховані трикутники показують обсяг продукції, яка була б вироблена та придбана, якщо б держава не запро­вадила податок. Ці втрати для суспільства с прямим наслідком встановлення податку, і вони будуть тим більшими, чим вищою буде еластичність попиту на товар.

Оіже, непрямий вплив держави па ринкові ціни через податки, як і директивне ціноутворення, у більшості випадків знижує ефективність фу н к і ііону ван ня економ і к и.

Завдання 3.1.17. Зробіть пояснення до рис. Вплив на піну непрямих податків

Качешпир до швдиіши

Розглянемо вплив на рівноважну ціну таких непрямих

таких

II

її

податків, як акцизний збір і податок на додану вартість, платниками яких є виробники (продавці) товару

.о

К к

к

На графіку до введення податку лінія попиту займала положення П лінія

пропозинії-8, початкова ціна становила ЦП,а рівноважний обсяг виробництва дорівнював КП. Припустимо, шо уряд запровадив на товар податок у розмірі II гривень на одиницю продукції, що означає для виробника подорожчання товару. У цьому разі він буде згоден запропонувати ринку таку саму кількість продукції, але якщо його ціна буде вищою за рівноважну на величину цього податку. У результаті лінія пропозиції переміститься вгору на величину П гривень і займе положення 8,, а ринкова рівновага зміститься в точку В.

Нова рівноважна ціна дорівнюватиме Ц,, а обсяг продажу внаслідок підвищення ціни зменшиться до К,. Ціна, яку сплачус покупець (Ц,). етапе вищою від почат кової( ЦП>. а ціна без податку, яку фактично отримає продавець після сплати податку (Ц^, буде меншою від початкової. Порівняння розміру виручки виробника до введення податку (площа прямокутника ОЦІІСКП) з виручкою яку він отримає після його сплати (площа прямокут ника ОЦ,АК₍). показує, що запровадження непрямих податків зменшує виручку виробника. Не вигідні іакі податки і споживачеві, оскільки без них він міг би придбати більшу кількість товару за меншою ціною. Загальна сума податку, яка надійде до бюджету, ви жачається множенням розміру податку (П) на обсяг продажу (К*,) і дорівнюватиме площі прямокутника Ц,Ц,ВА. Його частина, яка знаходиться нижче лінії Ц„С (площа прямокутника Ц_;ЦІІЬА), показує вірати виробника від уведення податку, а вище (площа прямокутника ЦПЦ₍ВЬ)- втрати покупця. Незважаючи на те, що вся сума податку сплачується до бюджету виробником, частина "податковою тягаря" лягає па плечі покупця

.