Поняття та види норм права.Струкртура норми права

Но́рма пра́ва (правова́ норма) —це загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу. У будь-якій державі існує і виникає величезна кількість норм права. Ці норми можна класифікувати на види за певним критерієм.

Весь масив діючих в державі правових норм можна поділити на дві групи:

класичні;

спеціалізовані.

Під класичними нормами права розуміють такі правила поведінки, які слугують безпосереднім і самостійним регулятором суспільних відносин.

Під спеціалізованими нормами права розуміють приписи нетипового характеру, що не мають властивостей та ознак притаманних класичній моделі норми права.

1.Норми права за предметом правового регулювання (або за галузями права):

норми конституційного,

адміністративного,

кримінального,

цивільного,

трудового,

екологічного права та ін.

2.Норми права за методом правового регулювання (або за формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів права):

імперативні,

диспозитивні,

«Структура правової норми – це її внутрішня побудова, яка характеризується наявністю в ній відносно автономних, але нерозривно пов’язаних одна з одною складових частин, що різняться за функціональною роллю». Структура норми залежить від її характеру. До визначення структури можна підійти по-різному, залежно від того, яка це норма – норма-принцип, норма-дефініція, норма-правило поведінки, регулятивна норма чи охоронна норма, які є різновидами норми-правила поведінки.

Поняття та ознаки юридичної відповідальності .Види,підстави та цілі юр.Відповідальності

Юридична відповідальність - це закріплений у законодавстві і забезпечений державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належали, перенести несприятливі наслідки. Всі види юридичної відповідальності характеризуються такими ознаками:

1. Найважливішою ознакою юридичної відповідальності є те, що фактичною підставою її виникнення виступає правопорушення.

2. Притягнення правопорушника до юридичної відповідальності здійснюється в певному процесуальному порядку в результаті здійснення правозастосовчої діяльності.

3. Притягнення до юридичної відповідальності, як й інші види правозастосовчої діяльності, здійснюється уповноваженими державними органами та їх посадовими особами, йому притаманний державно-владний характер.

4. Важливою ознакою юридичної відповідальності є чітка нормативна регламентація її здійснення.

5. Притягнення до юридичної відповідальності є невіддільним від державного примусу.

Ціль (мета) юридичної відповідальності має комплексний характер. Вона полягає в:

1) покаранні правопорушника, тобто у здійсненні певних репресивних заходів з боку держави для того щоб винна особа відчула певні обмеження своїх прав, страждання тощо;

2) перевихованні і виправленні правопорушника;

3) недопущенні вчинення нових правопорушень з боку покараної особи (індивідуальна превенція правопорушень);

4) запобіганні вчиненню правопорушень з боку інших осіб (загальна превенція правопорушень).

Правовою підставою юридичної відповідальності є наявність правової норми, яка забороняє певні діяння особи і передбачає вид і міру покарання за порушення норми.

Фактичною підставою є наявність у діянні деліктоздатної особи складу правопорушення, тобто всіх чотирьох його елементів: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони правопорушення;

Процесуальною підставою є акт застосування права компетентного органу держави в якому міститься:

- найменування органу (посадової особи), який виніс цей акт;

- дата розгляду справи;

- відомості про особу, щодо якої розглядається справа;

- викладення обставин, встановлених при розгляді справи;

- зазначення нормативного акту і правової норми, які передбачають відповідальність за дане правопорушення;

- прийняте по справі рішення. Залежно від закріплених у законодавстві України різних видів правопорушень, розрізняють різні види юридичної відповідальності:

1) конституційну відповідальність;

2) цивільно-правову відповідальність;

3) дисциплінарну відповідальність;

4) матеріальну відповідальність;

5) адміністративну відповідальність;

6) кримінальну відповідальність;

7) міжнародно-правову відповідальність;