Товарно-грошовий обмін Товар Товар

Гроші

Рис. 1.4. Схема товарно-грошового обміну

Відмінність між загальною і грошовою формами вартості полягає не в тому, який саме товар виконує роль загального еквівалента, а в тому, чи закріпилася ця роль за одним товаром. Якщо це сталося, то відбувається перехід до грошової форми вартості. Золото, яке використовувалося в побуті первісних общин за 12 тис. років до н.е., стало загальним еквівалентом лише в середині XIX в. Цьому передував тривалий процес поступової заміни товарів, які виконували роль товарних грошей, металами; залізом, оловом, свинцем, міддю, сріблом, золотом. Залізні гроші використовували стародавні спартанці, бритти, японці, деякі африканські народи [3].

Слово «монета» вперше з'явилося як титул богині Юнони в 279 р. до н.е. У Римі при її храмі (Юнони Монети) карбувалися гроші. Протягом багатьох століть функцію загального еквівалента виконувало срібло, яка відступила потім місце золоту, тривалий час в різних країнах використовувалися обидва благородних металу. При цьому між ними існувало суворо визначене кількісне відношення. Англійська грошова одиниця фунт стерлінгів раніше була повновагим фунтом срібла, про що свідчить її назва. Остаточно загальним еквівалентом золото було визнане в основних країнах Європи в середині XIX в. Дещо пізніше - в Німеччині, в Росії - лише в кінці XIX ст., Де золота валюта була встановлена ​​реформою 1897 р. [3].

Зрештою, саме золото стало виконувати роль грошей. Це пояснюється тим, що завдяки своїм природним властивостям (однорідність, подільність, компактність, транспортабельність, добре зберігається) воно більш придатне для виконання суспільної функції загального еквівалента.

Золото - товар, але як гроші - незвичайний. Монопольне виконання золотом в ролі загального еквівалента означає, що його споживна вартість є безпосереднім втіленням вартості всіх товарів; витрачена на його виробництво конкретна праця є безпосереднім втіленням абстрактної загальнолюдської праці, а затрачена на його виробництво приватна праця - безпосереднім втіленням суспільної праці.

Золото як гроші, поряд із своєю звичайною споживною вартістю, набуває додаткової споживної вартості, пов'язану з його унікальними природними властивостями. Ця додаткова споживна вартість полягає в здатності грошового товару обмінюватись на всі інші товари, тобто мати загальну споживну вартість.

Аналіз розвитку форм вартості показує, що гроші - це категорія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати.

У відповідності з рішеннями Міжнародного валютного фонду (МВФ) з 1 квітня 1978р. золото вилучено з грошового обігу і скасовано базування на ньому офіційної ціни валют. Тим не менш золото продовжує залишатися особливим товаром, який легко конвертується в будь-яку валюту. За останню чверть XX в. світові ціни на сліточное золото виросли на вільних ринках більш як у 10 разів. Це підвищило прибутковість існуючих золоторазработок і дозволило відновити раніше нерентабельні розробки. У результаті в світі різко зріс видобуток золота [4].

Отже, розвиток товарно-грошових відносин пройшов декілька непростих етапів. Спочатку створювались товарні відносини в суспільстві, тобто відбувався товарообмін між людьми, а з подальшим розвитком відбувається перехід від загального товарообміну до грошової форми обміну. Гроші в свою чергу проходять власну еволюцію, яка є складовою частиною еволюції та історії товарного виробництва, або, як тепер його прийнято називати, ринкової економіки. У самому загальному вигляді розвиток товарно-грошових відносин може бути представлений у вигляді такої схеми (Див. Схему 1.1) [5].

Схема 1.1