6. Отруєння

Харчові отруєння – захворювання, які протікають гостро або хронічно, що викликані вживанням їжі, масово засіяної деякими видами мікроорганізмів, або такої, що містить токсичні речовини мікробного чи хімічного походження.

З грибів отруєння викликають бліда поганка, мухомори, строчки, отруйна та пурпурна сироїжка, сатанинський гриб, несправжні опеньки та деякі інші. Не збирайте гриби, якщо не можете чітко розрізнити їх. Для приготування умовно придатних грибів необхідно знати правила їхнього оброблення.

Отруєння може викликати і поросла картопля. Таку картоплю необхідно ретельно очищати від паростків та лушпиння разом із позеленілим периферійним шаром, відвар картоплі необхідно зливати. У білій квасолі міститься токсична речовина фазин, що руйнується при варінні. Отруєння можуть викликати також домішки в зернових продуктах насіння бур’янів.

Харчові отруєння бактеріальної групи виникають внаслідок вживання в їжу інфікованого м’яса, риби, молочних та овочевих продуктів. Отруєння продуктами харчування (переважно м’ясом, рибою), зараженими бактеріями тифозно-ентеритної групи, пов’язані з порушеннями технологічних процесів щодо оброблення, виготовлення та зберігання харчової сировини та готової продукції. Стафілококові харчові отруєння розвиваються, якщо такі продукти, як молоко, бринза, різноманітні креми, м’ясні вироби (ковбаса, шинка, паштет та ін.) зберігаються у несприятливих умовах (зокрема при кімнатній температурі). Захворювання на ботулізм зазвичай пов’язані із вживанням в їжу різних консервів, ковбасних виробів, сирої та солоної риби, переважно червоної, заражених ботулінусом. Зараження продуктів харчування ботулінусом відбувається внаслідок неправильного оброблення сировини та недостатнього теплового оброблення та стерилізації готової продукції. Саме тому в усіх таборах та поїздках не треба зберігати такі продукти у власних наплічниках, а відразу ж віддати на кухню!

Велике значення має також, яким посудом ви користуєтеся для приготування та зберігання їжі. Мідь може потрапити до харчового продукту з давно луженого посуду, казанів; свинець – внаслідок низької якості олова, який використовується для посуду; цинк – при вживанні та зберіганні кислих страв в оцинкованому посуді.

Основні клінічні прояви – біль в області живота, нудота, блювота, до яких долучаються розлад шлунку, загальна слабкість, порушення діяльності серцево-судинної системи. Харчові отруєння бактеріального походження протікають інколи із підвищенням температури до 38?С, але частіше лихоманка відсутня. Інколи до вищеперерахованих долучаються більш грізні симптоми: судоми, синюшність шкіряних покривів тощо.

Основні характерні ознаки харчових отруєнь:

1. Раптовість виникнення – через декілька годин після вживання інфікованої їжі. 2. Масовість ураження – одночасно захворюють цілі групи населення, які харчуються на одному й тому ж харчовому об’єкті (їдальня, кафе, буфет, харчовий магазин, вдома на кухні тощо).

3. Спільність причини запалення – усі випадки пов’язані із вживанням одних і тих же певних продуктів (риби, м’яса, молочних продуктів, грибів тощо).

4. Обмеженість розповсюдження запалення – отруєння територіально та в часі пов’язано з певним харчовим об’єктом.

Перша допомога полягає у застосуванні блювотних засобів та вжиття термінових заходів до очищення шлунку шляхом його промивання. Проми ти шлунок потрібно великою кількістю соляного розчину, вода повинна бути добре соленою і пити її потрібно великими ковтками, залпом. Також можна промити шлунок слабким розчином марганцівки ( ледь рожевий). При різкій слабкості – серцеві засоби (кофеїн, камфора), чай, кава. Опісля потрібно дати абсорбент, найчастіше активоване вугілля з розрахунку 1 таблетка на 10 кг маси тіла постраждалого. Після отруєння потрібно зберігати дієту, наступну добу варто вживати лише сухарі ( не солодкі), сухе печиво, не пити солодко кого чаю.