- •1.Поняття та особливості господарської діяльності в апк.
- •2.Правові засади господарської діяльності в апк України.
- •3. Законодавче регулювання господарської діяльності в апк України.
- •4. Види та форми господарської діяльності в апк України.
- •5. Інституційно-функціональне забезпечення господарської діяльності в апк України.
- •6. Поняття та юридичні ознаки насінництва та розсадництва як виду господарської діяльності в апк України.
- •7. Законодавче забезпечення насінництва та розсадництва
- •8. Правовий статус суб'єктів насінництва та розсадництва
- •9. Умови та підстави здійснення насінництва
- •10. Правова охорона сортів рослин
- •11. Правове регулювання крантину рослин
- •12. Державна підтримка, насінництва та розсадництва
- •13) Особливості юридичної відповідальності у сфері насінництва і розсадництва
- •14. Поняття і юридичні ознаки виробництва і реалізації зерна
- •15) Законодавче забезпечення виробництва і реалізації зерна
- •16) Правовий статус субєктів виробництва і реалізації зерна
- •16) Умови і підстави виробництва і реалізації зерна
- •17) Правове забезпечення зберігання зерна
- •Правовий статус суб’єктів виробництва та реалізації цукру.
- •Умови та підстави виробництва цукру за законодавством України.
- •Правове регулювання реалізації цукру.
- •Інституційно-функціональне забезпечення виробництва та реалізації цукру.
- •Законодавче забезпечення державної підтримки виробництва цукру.
- •Особливості юридичної відповідальності на порушення законодавства у сфері виробництва та реалізації цукру.
- •61. Правове регулювання рибальства
- •62. Інституційно-функціональне забезпечення рибництва та рибальства
- •8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості
- •63. Законодавче забезпечення державної підтримки рибництва та рибальства
- •64. Особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері рибництва та рибальства
- •65. Поняття безпечності та якості с/г продукції
- •66. Законодавче забезпечення безпечності та якості с/г продукції
- •67. Інституційно-функціональне забезпечення якості та безпечності с/г продукції.
- •3) Державна санітарно-епідеміологічна служба України (далі -
- •4) Державна служба ветеринарної медицини України (далі -
- •6) Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.
- •68. Правове регулювання ветеринарної справи в с/г України
- •70. Правове регулювання використання гмо у процесі с/г/ виробництва
- •71. Правове регулювання використання пестицидів та агрохімікатів у процесі с/г виробництва
- •72. Правове регулювання виробництва с/г сировини для дитячого харчування
- •73. Особливості юрид.Відп-ті за порушення зак-ва у сфері безпечності та якості с/г продукції
73. Особливості юрид.Відп-ті за порушення зак-ва у сфері безпечності та якості с/г продукції
ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів»
Стаття 59. Відповідальність за порушення вимог цього Закону За порушення вимог цього Закону винні особи несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність, передбачену законом.
+++
1. Забороняється реалізація та обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках.Лабораторії не несуть відповідальності за реалізацію продукції, що не пройшла ветеринарно-санітарної експертизи. Відповідальність за надання дозволу на реалізацію такої продукції несе адміністрація (власник) агропродовольчого ринку. Функціонування агропродовольчого ринку за відсутності лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи забороняється.
ЗУ |
Про захист прав споживачів
Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:
1) відмову споживачу в реалізації його прав
2) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, -
3) реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, -
4) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища,
5) реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання),
6) реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання -
7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію -
8) створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування
9) невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів
10) реалізацію товару, строк придатності якого минув,
11) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, -
12) обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 цього Закону, -
{Частину першу статті 23 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 5284-VI від 18.09.2012}
2. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.
Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України.
3. У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
ЗУ «Про ветеринарну медицину»За правопорушення в галузі ветеринарної медицини на фізичних, юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, чия діяльність пов'язана з вирощуванням (розведенням) тварин, виробництвом та обігом об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, а також з наданням послуг лабораторної діагностики та веденням ветеринарної практики, накладається штраф відповідно до закону. Сплата штрафів не звільняє юридичних та фізичних осіб від усунення у порядку, встановленому законодавством, допущених порушень і відшкодуваннязавданої ними шкоди.
ЗУ «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»
Стаття 18. Порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідальність несуть особи, які винні у:
приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини чи навколишньому природному середовищу;
недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО;
використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей);
порушенні правил утилізації та знищення ГМО;
невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль.
