Де s22 і s11 – площі поверхонь і їх коефіцієнти звукопоглинання після і до облицьовування.

12. Нормування вібрації

Гігієнічна оцінка вібрації, яка діє на людину у виробничих умовах, здійснюється за допомогою таких методів:

• частотною (спектрального) аналізу її параметрів;

• інтегральної оцінки за спектром частот параметрів, що нормуються;

• дози вібрації.

При дії постійної локальної та загальної вібрації параметром, що нормується, є середньоквадратичне значення віброшвидкості (v) та віброприскорення (а) або їх логарифмічні рівні L_v , L_a у дБ в діапазоні октавних смуг із середньо геометричними частотами.

Загальна вібрація нормується з врахуванням джерел її виникнення і поділяється на транспортну, яка виникає при русі машин; транспортно-технологічну – виникає при роботі машин, які виконують технологічну операцію в стаціонарному положенні або переміщуються по спеціально підготовлених поверхнях, та технологічну, яка виникає при роботі стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.

Людина починає відчувати вібрацію при швидкості коливань 1_10^-4 м/с. Загальна вібрація найбільше впливає на нервову та серцево-судинну системи, викликає втому, роздратованість, головний біль; локальна вібрація викликає біль в суглобах, кистях рук і пальців.

Методи захисту від вібрації

Захист від вібрації полягає в повному її усуненні, якщо це неможливо то стараються знизити до гранично допустимого рівня.

1. Зниження вібрації в джерелі виникнення – заміна ударних процесів безударними; статичне та динамічне збалансування; заміна металевих деталей пластмасами з великим внутрішнім тертям; застосування пружних вставок і прокладок в з’єднаннях; змащення з’єднувальних і передаючих вузлів машин.

2. Вібродемфірування – це зменшення рівня вібрації об’єкта, що захищається шляхом переводу механічних коливань в інші види енергії, наприклад, теплову.

Об’єкт вібрації покривають вібропоглинаючими матеріалами з великим внутрішнім тертям (тверді пластмаси, м’які гуми, мастики, войлок і ін.). Використання матеріалів з більшим внутрішнім тертям дозволяє знизити вібрацію в діапазоні середніх та високих частот на 8…10 дБ.

Віброгасіння – це зниження рівня вібрації машин і агрегатів встановленням її на віброізолюючі фундаменти.

Віброізоляція – це зниження рівня вібрації захищуваного об'єкта шляхом зменшення коливань, що передаються йому від джерела.

З метою віброізоляції машин з вертикальною збурюючою силою застосовують віброізолятори трьох видів

13. Нормування та розрахунок природного освітлення.

Виробничі приміщення поділяються на природні, сумісні і штучні.

Всі виробничі приміщення повинні мати світлопрорізи, які дають достатнє природне освітлення. Без природного освітлення можуть бути конференц-зали і зали засідань, виставочні зали, роздягальні, санітарно-побутові приміщення, очікувальні приміщення, очікувальні приміщення медичних закладів, приміщення особистої гігієни жінок, коридори і проходи.

Природне освітлення буває бокове (одностороннє, двостороннє), верхнє, комбіноване; характеризується коефіцієнтом природної освітленості (КПО).

де Е_в – освітленість всередині приміщення, лк; Е_з – освітленість зовні приміщення, лк.

Величина КПО залежить від пояса світлового клімату і розряду зорової роботи; е=12…0,1%. Зорові роботи поділяють на розряди – від I (розмір об’єкта  0,15мм) до VIII (великі предмети); залежно від характеру фону і контрасту об’єкта з фоном – на підрозділи (а, б, в, г).

Площа вікон при боковому освітленні:

де S_п – площа підлоги, м²; е_н – визначається для кожного з 5-ти поясів:

- коефіцієнт, який береться залежно від розряду зорової роботи для III поясу;

m – коефіцієнт світлового клімату; с – коефіцієнт сонячності; К_з – коефіцієнт запасу

(К_з = 1…2); - світлова характеристика вікна ( = 6,5 … 66); К – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будинками (К = 1,0 … 1,7); - коефіцієнт світлопроникнення, = ; - коефіцієнт, що враховує вплив відбитого світла ( = 1 … 10).

Площа оскління для верхнього освітлення:

де К_ф - коефіцієнт відбитого світла; – світлова характеристика ліхтаря; - коефіцієнт, який враховує тип ліхтаря.