- •2. Поняття, особливості, елементи та види цивільних правовідносин
- •3.Вчинення правочинів представником
- •4. Фізична особа. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •5. Акти цивільного стану.
- •10. Речі, як об’єкти цивільних прав.
- •15. Поняття, підстави виникнення та значення представництва
- •16. Поняття права власності та його зміст.
- •17. Форми та види права власності.
- •18. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •20. Створення та припинення юридичних осіб
- •21. Юридичні особи: поняття та ознаки.
- •22. Право промислової власності
- •23. Захист особистих немайнових прав фізичної особи
- •24. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •25. Джерела цивільного права
- •26. Підстави набуття права власності.
- •27. Захист цивільних прав та інтересів
- •29. Види права власності.
- •31. Загальні положення про право інтелектуальної власності.
- •33. Поняття, сутність та значення позовної давності.
- •34. Суміжні права.
- •35. Договори про надання послуг: загальні положення
- •39. Сторони зобов’язання
- •40. Оформлення права на спадщину
- •41. Авторське право
- •43. Право власності на житло. Об’єднання власників житлових будинків, квартир
- •44. Припинення права власності
- •8) Звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника.
- •45. Поняття та особливості договору позички
- •51. Участь держави та Автономної Республіки Крим у цивільних правовідносинах
- •61. Загальні та відмінні риси договорів про виконання робіт
- •66. Цивільно-правовий договір
- •67. Поняття та зміст договору найму житла
- •68. Виконання зобов’язань
- •69. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •70. Поняття та характерні ознаки договору підряду
- •74. Поняття шлюбного договору
- •75. Реєстрація шлюбу
- •78. Припинення зобов’язань.
- •2. Порядок позбавлення батьківських прав
- •92. Умови усиновлення
- •95. Припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •102. Порядок та умови розірвання шлюбу органом рацСу.
- •108. Обов’язки батьків утримувати повнолітніх дітей
- •112. Об’єкти цивільних прав: основні положення
- •121. Виконання заповіту.
3.Вчинення правочинів представником
Відповідно до ст. 237 ЦК представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Однак, не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.
Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
4. Фізична особа. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
Цивільна правоздатність — специфічна невід’ємна властивість людини, з якою вона вступає у світ у момент народження і яка забезпечуватиме її природне право на життя. Зміст цивільної правоздатності фізичних осіб складає в сукупності систему їх соціальних, економічних, культурних та інших прав, визначених і гарантованих Конституцією України, ЦК України, іншими актами законодавства. Коло прав, які має фізична особа, встановлено ст. 26 ЦК України. Обсяг прав, що можуть входити у зміст цивільної правоздатності фізичної особи, законодавством практично не обмежений. Загальне обмеження: володіння ними не має суперечити закону і моральним принципам суспільства. Цивільна дієздатність фізичної особи — це її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Дієздатність тісно пов’язана із правоздатністю і визначається нею. Це обумовлено тим, що особа своїми діями набуває і здійснює лише ті права й обов’язки, можливість набуття яких входить до змісту правоздатності. . Зміст дієздатності фізичної особи складають: — можливість самостійного здійснення правочинів (правочиноздатність); — можливість нести самостійну майнову відповідальність (деліктоздатність); — можливість складати заповіт і бути спадкоємцем (тестаментоздатмість); — можливість обирати собі представника і самому виступати як представник (трансдієздатність); — можливість займатися підприємницькою діяльністю (бізнес-дієздатність). — можливість бути учасником сімейних відносин (шлюбно-сімейна дієздатність).