Біоенергетичні технології

Життя та діяльність людей супроводжується великою кількістю органічних відходів (побутове сміття, каналізаційні стоки, відходи виробництва сільськогосподарської продукції, деревообробки тощо). Звалища навколо великихміст займають величезні площі (так, міське звалище поблизу Нью-Йорка за об'ємом уже досягло 25 пірамід Хеопса), забруднюють повітря й воду. А між тим розроблено технології, що дозволяють отримувати з цих відходів енергію — сконструйовано, наприклад, установки, де такі відходи спалюються, даючи тепло і електроенергію, а також різні корисні матеріали (скло, метали тощо).

Існує й інша перспективна технологія переробки відходів — за допомогою метанобактерій. Ці мікроорганізми активно розмножуються в будь-яких органічних рештках, продукуючи в результаті своєї життєдіяльності цінну енергетичну сировину — біогаз (суміш метану й чадного газу). Технологія отримання біогазу дуже проста. Бетонні ємкості або колодязі будь-якого об'єму заповнюють гноєм, сміттям, листям, тирсою тощо. Ємкість повинна бути щільно закрита, щоб не було доступу кисню. Газ, що утворюється в результаті бродіння, відводять у приймальний пристрій або безпосередньо в газову плиту. Після процесу бродіння залишається добриво — знезаражене, без запаху, більш цінне, ніж звичайний гній.

Найширшого визнання така технологія набула сьогодні в Китаї та Індії, де діють мільйони таких установок. А в Румунії проведено успішні досліди з використанням біогазу як палива для тракторів.

Останнім часом починають дедалі ширше розробляти технології, одержання пального для двигунів внутрішнього згоряння з органічних речовин, які продукуються рослинами. Так, у Бразилії з відходів виробництва цукру з цукрової тростини отримують технічний спирт, який використовується як пальне для автомобілів (причому його вартість нижча, ніж у бензину, а забруднює повітря таке пальне менше, ніж бензин або соляр). В Австралії успішно виготовляють так звану «зелену нафту» — продукт переробки спеціальних мікроскопічних водоростей, які вирощуються в штучних басейнах.

Для України особливе значення має технологія одержання пального з ріпакової олії. Ріпак, ця невиблаглива рослина, може давати до 1 т олії з гектара, причому його можна вирощувати на землях, непридатних ні для чого іншого — наприклад, на поляхзрошення, де нейтралізуються каналізаційні стоки, і навіть на землях 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС (як встановлено вченими, радіонукліди не накопичуються в ріпаковій олії). Ріпакову олію можна або безпосередньо заливати в баки дизельних двигунів (які, щоправда, з цією метою треба модернізувати), або ж з неї можна виготовляти спеціальне дизельне пальне — «блакитний ангел», що повністю здатне заміняти соляр, але при цьому воно екологічно чистіше і дешевше; нарешті, цю олію можна додавати в соляр (до 20 %), що не змінює ні енергетичних, ні екологічних показників двигунів.

Електромагнітні поля ліній електропередач

Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу призвів до зростання джерел електромагнітних полів, їх рівень в окремих районах у сотні разів вищий за середній рівень природних полів природних діапазонів.

Струми промислової частоти в діапазоні звукових електромагнітних полів є сильними джерелами електромагнітних хвиль Під лінією електропередач напруженість поля може досягати кількох десятків тисяч вольт на метр.

Спеціалістам завжди було відомо, що навколо електроустановок утворюється електричне поле, яке впливає на навколишнє середовище. Будь-який електропровідний предмет, будь-яка жива істота, перебуваючи під дією електростатичних явищ, зазнають впливу їх коливань, що викликає виникнення дуже слабких електрострумів в його масі.

Людина, що знаходиться під лінією електропередачі, спотворює електромагнітне поле, і на поверхні її тіла індуціюються змінні розряди, які забезпечуються наведеними ємкісними змінними струмами всередині тіла.

Якщо людина не заземлена, то її тіло набуває змінного потенціалу відносно землі, приблизно рівного 1 кВ. Контакт такої людини з об'єктом, який має інші умови заземлення, призводить до розряду.

Експериментальні дослідження біологічної дії електромагнітного поля, створеного лініями електропередачі, показали, що воно має біологічну активність. Його несприятливий вплив на організм починає виявлятися при напруженості електричного поля, яка дорівнює 100 В/м. Чутливими до такої дії є нервова система, ендокринний апарат, змінюються властивості обмінних процесів

Ряд досліджень, проведених у різних країнах, показали, що люди, зв'язані з обслуговуванням електричного, електроенергетичного, електронного, телекомунікаційного устаткування, мають більше шансів захворіти на лейкемію, ніж населення у цілому.

Багато публікацій, які констатують функціональні симптоми і симптоми біологічних змін, відзначали порушення біологічного, серцево-судинного або травного характеру зміни складу крові, артеріального тиску і серцевого ритму Ці симптоми, які проявляються при тривалій дії електричних полів, призвели до встановлення порогового впливу електричного поля напруженістю в 5 кВ/м.

Деякі дослідники вважають, що електромагнітні поля промислових частот і напруженостей здатні впливати на кальцієві струми у мозковій тканині організму, що розвивається.

Дослідження впливу електромагнітного поля напруженістю 50 кВ/м на тварин свідчать, що короткочасне опромінення впливає на артеріальний тиск, пульс, спостерігаються хімічні зміни крові.

Електромагнітне забруднення від впливу ліній електропередач викликає зміну електромагнітних властивостей середовища, призводить до глобальних і місцевих географічних аномалій і змінам у тонких біологічних структурах. Ях носій певних властивостей природи навколишнє середовище несе в собі інформацію про ці властивості Електромагнітні властивості середовища використовуються як ресурсдля передачі інформації. Збільшення її кількості і ускладнює даний процес, а зміна електромагнітних властивостей навколишнього середовища погіршує її інформаційні властивості, бо є своєрідним шумом. Отже, електромагнітне забруднення викликає ще один вид забруднення — інформаційне.