1.2. Загальні принципи соціального страхування

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами:

1. Законодавчого визначення умов і порядку здійснення загаль­нообов'язкового державного соціального страхування.

2. Обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах тру­дового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, що забезпечують себе ро­ботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян - суб'єктів підпри­ємницької діяльності.

3. Надання права отримання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим під­приємницькою, творчою діяльністю тощо.

4. Обов'язковості фінансування страховими фондами (устано­вами) витрат, пов'язаних із наданням матеріального забез­печення та соціальних послуг у обсягах, передбачених зако­нами з окремих видів загальнообов'язкового соціального страхування.

5. Солідарності та субсидування.

6. Державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав.

7. Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий міні­мум, встановлений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джере­лом існування.

8. Цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

9. Паритетності представників усіх суб'єктів загальнообов'язко­вого державного соціального страхування в управлінні зага­льнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування є застраховані громадяни, а в окремих випадках -члени їх сімей та інші особи, страхувальники і страховики. За­страхованою є фізична особа, на користь якої здійснюється зага­льнообов'язкове державне соціальне страхування.

Страхувальниками за загальнообов'язковим державним соці­альним страхуванням є роботодавці та застраховані особи, якщо інше не передбачено законами України.

Страховиками є цільові страхові фонди з:

1. пенсійного страхування;

2. медичного страхування;

1. страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

2. страхування від нещасних випадків на виробництві та профе­сійних захворювань;

3. страхування на випадок безробіття.

Страхові фонди беруть на себе зобов'язання щодо збору страхо­вих внесків та надання застрахованим особам матеріального забез­печення і соціальних послуг при настанні страхових випадків.

Об'єктом загальнообов'язкового державного соціального стра­хування є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

1. Особи, які працюють на умовах трудового договору (контрак­ту): а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання; б) у фізичних осіб.

2. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени твор­чих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спі­лок), громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страху­ванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхуван­ня, якщо інше не передбачено законодавством. Особливості обчис­лення страхового стажу з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування визначаються відповідними законами України.

Роботодавцем вважається: 1. Власник підприємства, установи, організації або уповноваже­ний ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності

та господарювання та фізичні особи, що використовують на­йману працю.

2. Власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародних), філій та представництв, що використовують працю найманих праців­ників.

Страховий ризик - обставини, внаслідок яких громадяни та/ або члени їх сімей можуть втратити тимчасово або назавжди засо­би до існування і потребують матеріальної підтримки або соціаль­них послуг за загальнообов'язковим державним соціальним стра­хуванням.

Страховий випадок - подія, з настанням якої виникає пра­во застрахованої особи на отримання матеріального забезпечен­ня або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпе­чення:

1. Пенсійне страхування:

а) пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

б) пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

в) медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

г) допомога на поховання пенсіонерів.

2. Медичне страхування:

а) діагностика та амбулаторне лікування;

б) стаціонарне лікування;

в) надання готових лікарських засобів та виробів медичного призначення;

г) профілактичні та освітні заходи;

д) забезпечення медичної реабілітації осіб, які перенесли особливо тяжкі операції або мають хронічні захворювання.

3. Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездат­ності та витратами, зумовленими народженням та похо­ванням:

а) допомога з тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

б) допомога по вагітності та пологах;

в) допомога при народженні дитини та по догляду за нею;

г) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

д) забезпечення оздоровчих заходів.

4. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:

а) профілактичні заходи щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

б) відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

в) допомога з тимчасової втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

г) відшкодування збитків, завданих працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним своїх трудових обов'язків;

д) пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

е) пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

ж) допомога на поховання осіб, що померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.