- •1.Предмет та метод цивільного права.
- •2.Поняття, особливості, елементи та види цивільних правовідносин.
- •Вчинення правочинів представником.
- •Фізична особа. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •Акти цивільного стану
- •Підстави, порядок та правові наслідки обмеження дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою.
- •Індивідуалізація фізичної особи.
- •1) Комерційні (підприємницькі) та 2)некомерційні (непідпри-ємницькі).
- •1) Приватного та 2) публічного права.
- •Види юридичних осіб.
- •10. Речі, як об’єкти цивільних прав.
- •11.Поняття та значення строку та терміну у цивільному праві. Види строків.
- •12. Поняття, ознаки та значення правочинів.
- •13.Види правочинів.
- •14.Недійсні правочини. Майнові наслідки визнання правочинів недійсними.
- •15. Поняття, підстави виникнення та значення представництва.
- •16. Поняття права власності та його зміст.
- •17.Форми та види права власності.
- •18. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
2.Поняття, особливості, елементи та види цивільних правовідносин.
Цивільне право, як і будь-яка галузь права, впливає на волю людей, належним чином спрямовує їх поведінку. Держава видає правові норми і таким чином надає правової форми відносинам у суспільстві в правову форму відносинам, що існують у суспільстві (майнові, особисті немайнові, сімейні, спадкові тощо).
Цивільні правовідносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові відносини, відносини, пов'язані з інтелектуальною власністю та особисті немайнові відносини, учасники яких виступають носіями цивільних прав та обов'язків.
Цивільне правовідношення має свою структуру. У ньому традиційно вирізняють такі елементи:
1) суб'єкти;
2) об'єкти;
3) зміст, тобто суб'єктивні права та обов'язки.
Правовідносини існують між особами. У цивільних правовідносинах беруть участь як мінімум два суб'єкти. Суб'єктом права називається носій прав і обов'язків. Суб'єктом цивільного правовідношення є будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами цивільного права. Учасники цивільних правовідносин поділяються на такі категорії:
а) фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства);
б) юридичні особи (підприємства, установи, організації);
в) держава Україна;
г) Автономна Республіка Крим;
д) територіальні громади;
є) іноземні держави;
ж) інші суб'єкти публічного права (ст,2 ЦК).
Можливість особи стати учасником цивільного правовідношення називається правосуб'єктністю. Складовими частинами правосуб'єктності є правоздатність та дієздатність. Якщо під правоздатністю розуміють здатність особи набувати цивільні права та обов'язки, то під дієздатністю - здатність особи своїми діями набувати для себе права та обов'язки. Деякі вчені включають у склад правосуб'єктності окрім правоздатності і дієздатності ще й такі елементи:
- деліктоздатність (здатність відповідати за заподіяну шкоду);
- трансдієздатність (можливість делегувати частину своїх повноважень представникові або виступити представником іншого суб'єкта);
- тестаментоздатність (можливість скласти заповіт).
Під об'єктом цивільного правовідношення розуміють усе те, з приводу чого виникають відповідні правовідносини. Об'єктами цивільних правовідносин можуть виступати:
а) речі, у тому числі гроші та цінні папери;б) майнові права;в) результати робіт;г) послуги;д) результати інтелектуальної творчої діяльності;ж) інформація; з) інші матеріальні та нематеріальні блага.
З огляду на особливості того чи іншого об'єкта законодавець визначає і відповідний їх правовий режим, оборотоздатність, особливий порядок захисту.
Зміст цивільного правовідношення складають права та обов'язки його учасників. Право, яке входить у зміст цивільного правовідношення - це суб'єктивне цивільне право, тобто право, що належить конкретній особі. У цілому під суб'єктивним правом розуміють встановлену законом міру дозволеної поведінки правомочної особи.
Суб'єктивний цивільний обов'язок - це встановлена законом міра належної поведінки зобов'язаної особи. У цивільному праві один із учасників правовідношення для задоволення своїх потреб має правомочність на вчинення певних дій, а інший несе відповідно цим правомочностям обов'язки. Останні за своїм характером повністю відповідають змісту суб'єктивного права. Так, праву позикодавця вимагати повернення боргу - відповідає обов'язок боржника повернути борг. Здійснення суб'єктивного права власника полягає в його правомочностях щодо володіння, користування та розпорядження майном, а цьому праву відповідають обов'язки інших осіб не створювати перешкод власникові у здійсненні цього права.
