110. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

Особисті немайнові права належать усім без винятку фізичним особам неза¬лежно від віку, дієздатності, інших обставин, зокрема від того, де та у зв'язку з якими подіями життя вони перебувають.

Забороняються будь-які обмеження особистих немайнових прав фізичних осіб, крім тих, які прямо передбачені ЦК України та іншими законами.

Положення про рівність конституційних прав усіх громадян закріплено у ст. 24 Конституції України.

Слід зазначити, що основна частина особистих немайнових прав виникає у зв'язку з народженням і з моменту народження, тобто вони є природними пра¬вами людини. Для інших момент їх виникнення не має точної фіксації, він пов'я¬зується з різними обставинами, які зумовлюються багатьма чинниками. Тому мо-мент виникнення особистих немайнових прав можна визначити як специфічний2. У новому ЦК України визначено дві підстави виникнення особис¬тих немайнових прав — народження людини і припис закону.

Крім того, особисті немайнові права нерозривно пов'язані з особою їх носія і її не можна позбавити цих прав, фізична особа не може відмовитися від них, во¬лодіючи ними довічно (частини 3, 4 ст. 270 ЦК України). Немає підстав говорити і про їх відчуження.

Значна частина прав людини і громадянина, передбачених Конституцією Ук¬раїни, належать до особистих немайнових прав. Права, закріплені у ст. 22 Кон¬ституції України, не є вичерпними, і це стало підставою подати в ЦК України й інші особисті немайнові права.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи лю¬дини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Кон¬ституцією. Такі конституційні обмеження у здійсненні особистих немайнових прав стосуються таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, права на вільне збирання, зберігання, використання та поширен¬ня інформації, а також прав особи, яку засуджено за вчинення злочину,

Особисті немайнові інтереси громадян визначаються їх множинністю що в свою чергу породжує різні цивільно-правові форми їх регулювання. Тому охоро¬на особистих немайнових прав повинна здійснюватися шляхом визнання за суб'єктами окремих видів особистих немайнових прав, кожному з яких притаманні свої специфічні засоби захисту.

Індивідуалізація особистості — ще одна важлива ознака особистих немайно¬вих прав. Це дає змогу відрізняти суб'єктів права від інших, визначаючи їх своє¬рідність, самобутність, а іноді і неповторність. При індивідуалізації немайнові права мають переваги над майновими.

Особисті немайнові права фізичні особи здійснюють самостійно, при цьому вони можуть діяти лише у межах наданої їм свободи поведінки. Відповідно до норм ЦК України, дії органів державної виконавчої влади, органів місцевого са¬моврядування, інших організацій, службових і посадових осіб, які порушують особисті немайнові права, є неправомірними. Від таких дій повинні утримуватись і організації, їх працівники, окремі фізичні особи, які виконують свої професійні обов'язки, мають стосунок до сфери особистих немайнових прав. Саме таким чи¬ном забезпечується здійснення особистих немайнових прав.

ЦК України чітко формулює положення щодо обмежень у здійсненні особис¬тих немайнових прав, передбачених Конституцією України, вказуючи на те, що такі обмеження можливі лише у випадках, визначених у самій Конституції, а об¬меження, передбачені ЦК та законами України, можливі лише у випадках, ви¬значених ними.

ЦК України поділяє особисті немайнові права фізичної особи за спрямованіс¬тю або за цільовим призначенням на дві групи: ті, що забезпечують природне іс¬нування фізичної особи (глава 21) і ті, що забезпечують її соціальне буття (гла¬ва 22).

Можна також взяти за основу поділу порядок виникнення особистих немай¬нових прав: на такі, що належать фізичним особам від народження, і такі, що їм належать за законом. (ч.І ст. 270 ЦК України).

Доктрина цивільного права пропонує кілька критеріїв класифікації особистих немайнових прав.

Так, різні види особистих немайнових прав можна зібрати у три правові ін¬ститути:

1) права на немайнові блага, втілені у самій особистості;

2) право на особисту недоторканність, свободу; право на життя та охорону здоров'я;

3) право на недоторканність особистого життя1.

За цільовим спрямуванням особисті немайнові права пропонується класифі¬кувати на:

1) особисті немайнові права, спрямовані на індивідуалізацію особистості (право на ім'я, право на честь, гідність, ділову репутацію та ін.);

2) особисті немайнові права, спрямовані на забезпечення фізичної недоторкан¬ності особи (життя, свобода, вибір місця перебування, місця проживання тощо);

3) особисті немайнові права, спрямовані на недоторканність внутрішнього світу особистості та її інтересів (особиста та сімейна таємниця, невтручання у приватне життя, честь і гідність)2.

1) особисті немайнові права, які пов'язані з майновими;

2) інші особисті немайнові права.