6.1.2.3 Аналіз психофізіологічних шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

Виробничі чинники, які зумовлюють появу професійних небезпек поділяються на небезпечні  та шкідливі. Відповідно до ДСТУ-99 “Охорона праці. Терміни та визначення основних понять” небезпечний виробничий чинник – це чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров’я або смерті; шкідливий виробничий чинник – це чинник вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності або негативного впливу на здоров’я нащадків.

За своїм походженням небезпечні та шкідливі виробничі чинники поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

У відповідності до ГОСТ12.0.003-74 психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники за характером дії поділяються на фізичні та нервово-психічні перевантаження.

До фізичних відносяться статистичні, динамічні та гіподинамічні перевантаження, а до нервово-психічних – розумові перевантаження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження.

Особливість діяльності працівників на місцях проектування станка двосторонньої шліфовки зумовлює появу психологічних небезпечних чинників – нервово-психічного навантаження, внаслідок чого у працівника знижується функціональна активність центральної нервової системи, виникають розлади в її діяльності, що призводить до розладів інших фізіологічних систем.[19]

6.1.3 Заходи з поліпшення умов праці

Заходи з поліпшення умов праці можна поділити на організаційні (контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці;нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів робітників підприємства;контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог охорони праці;забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.), санітарно-гігієнічні (контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників;забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з охорони праці;планування заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;паспортизація санітарно-технічного стану умов праці.) та інженерно-технічні (вдосконалення технологічних процесів ;механізація та автоматизація виробничих процесів;впровадження дистанційного управління виробничими

процесами з метою виведення людини із зони несприятливих умов праці;удосконалення конструкцій устаткування або заміна застарілого устаткування новим;раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів;влаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем;виготовлення та установка ефективних інженерно – технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо);реалізація конструктивних рішень з метою доведення до норми рівнів шуму, вібрації, температурного режиму тощо;раціоналізація режимів праці та відпочинку ;використання індивідуальних засобів захисту тощо.).[18]