59. Засоби навчання, їх функції.

Засоби навчання – допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями.

Засоби навчання дають можливість описати об´єкт вивчення або одержати його модель, виділити предмет вивчення і пред´явити його для засвоєння. Такими засобами є підручник, слово вчителя, наочні засоби, технічні засоби навчання, комп´ютер, роздатковий матеріал. Навчальні видання для учнів можна поділити на підручник, навчальний посібник, практикум. Підручник — це навчальне видання у вигляді книжки, яке вміщує систематичний виклад певної навчальної дисципліни, що відповідає навчальній програмі і затверджене офіційною інстанцією. Навчальний посібник — це навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке частково доповнює підручник. Практикум — навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке містить практичний чи емпіричний матеріал, що сприяє засвоєнню і закріпленню курсу.

Засоби наочності. Наочність — один з найважливіших дидактичних принципів. Близько 90 відсотків усієї інформації, яка сприймається людиною, надходить до неї через зоровий канал сприймання, який має у 100 разів більшу пропускну здатність, ніж слуховий. Вони, крім того, що дають величезну інформацію про об´єкти вивчення, сприяють цілісному сприйманню цього об´єкта, збуджують емоції і викликають інтерес учнів. Засоби наочності поділяють на три види: натуральні, зображувальні та знаково-символічні.

Технічні засоби навчання. Кодо-, епі- і діапроекції мають значні зображувальні можливості, легко керовані і тому дуже зручні для використання у навчанні. Особливо великі можливості аудіо-, кіно- та відео техніки. Функції:

- Освітня ф. методів полягає перш за все в тому, щоб оптимально сприяти всебічному, гармонійному розвитку особистості. - Виховна ф. невідривна від освітньої. Вона притаманна кожному методу навчання. Завдання вчителя – визначити, якими прийомами її легше всього забезпечити. - Розвивальна ф. кожен метод здійснює розвивальну функцію, одні більше, інші менше. - Спонукальна (мотиваційна) ф. полягає у формуванні спонукальних сил учіння, усвідомлення, підтримці і закріпленні пізнавального інтересу на кожному уроці. - Контрольно-корекційна ф. забезпечує успішне здійснення всіх інших функцій методів навчання.

60. Різноманітність форм організації навчання.

Форма організації навчання - зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку й у певному режимі. Види: колективна(уроки, лекції, семінарське заняття, практикум, екскурсії, факультативні заняття, предметний гурток, консультація); індивідуальна (домашня робота, реферат, дипломні, курсові).

Колективнні: Урок – це логічно закінчена цілісна обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за сталим розкладом, під керівництвом вчителя з постійним складом учнів. Семінар – організаційна форма навчання, яка передбачає обговорення проблем, що стосуються прочитаної лекції чи розділу курсу. Практикум – полягає в тому, щоб на практиці застосувати сформовані раніше вмінні і навички, узагальнити й систематизувати теоретичні знання, засвоїти елементарні методи дослідницької роботи з фізики, хімії тощо. Факультатив – форма організації навчання, основними завданнями якої є поглиблення знань учнів старших класів з окремих предметів, розвиток їх пізнавальних інтересів і творчих здібностей, підготовка до свідомого вибору професії, до майбутньої праці в тій чи іншій галузі виробництва, культури і мистецтва. Навчальна екскурсія – це проведення навчального заняття в умовах виробництва, природи, музею з метою спостереження і вивчення учнями різних об’єктів, явищ дійсності, їх взаємозв’язків і взаємозалежностей. Предметний гурток – сприяє поглибленню набутих знань, розвиток інтересів і здібностей. Консультація – суть її полягає у розтлумачені учням складних для пізнання і осмислення проблем.

Індивідуальні: Домашня робота – основним завданням є розширення і поглиблення знань, привчання до регулярної самостійної роботи, навчання самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття обов’язку та відповідальності.

Реферат – короткий письмовий виклад основних висновків дослідження на певну тему.

Курсова – призначена для закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання. Дипломна - передбачає розширення і поглиблення теоретичних знань, закріплення практичних умінь та навичок із спеціальності, застосування їх при вирішенні конкретних проблем виробництва.