- •Тема 1. Особливості побудови банківської системи україни та окремих країн
- •Банківська система України: етапи формування та становлення
- •1.2. Структура кредитної та банківської системи
- •1.3. Типи кредитних систем
- •1.4. Центральний банк як елемент банківської системи
- •1.5. Небанківські фінансові посередники
- •1.6. Банківські системи окремих країн
- •Тема 2. Національний банк україни та його роль у проведенні єдиної грошово-кредитної політики
- •2.1. Історія розвитку Національного банку України
- •2.2. Організаційно-правові основи діяльності нбу
- •2.3. Функції нбу
- •2.4. Міра незалежності нбу
- •2.5. Сутність та види грошово-кредитної політики
- •2.6. Інструменти грошово-кредитної політики нбу
- •Тема 3. Законодавче регулювання банківської діяльності в україні
- •3.1. Правова інфраструктура банківського регулювання
- •3.2. Економічні нормативи діяльності комерційних банків
- •3.3. Заходи впливу нбу до порушників банківських нормативно-правових актів
- •Тема 4. Організація грошового обігу банками
- •4.1. Грошовий обіг і його структура
- •4.2. Емісія грошей
- •4.3. Операції комерційних банків з готівкою
- •4.4. Безготівковий грошовий обіг
- •4.5. Міжбанківські розрахунки
- •Тема 5. Комерційні банки – основна ланка банківської системи ринкової економіки
- •5.1. Комерційні банки та їх види
- •5.2. Види спеціалізації комерційних банків
- •5.3. Структура комерційного банку
- •5.4. Функції комерційного банку
- •5.5. Порядок відкриття, реєстрації і ліквідації комерційних банків
- •5.6. Операції комерційних банків
- •Тема 6. Структура та основні учасники ринка банківських послуг україни
- •6.1. Структура ринку банківських послуг та його учасники
- •6.2. Види банківських послуг
- •Лізингова банківська послуга
- •Факторингова банківська послуга
- •Гарантійна банківська послуга
- •Трастова банківська послуга
- •6.3. Види міжбанківських об’єднань
- •6.4. Комерційні банки України
- •6.5. Рейтинги комерційних банків
- •Тема 7. Іноземний банківський капітал в Україні
- •Чинники формування інвестиційного режиму, що надається іноземному капіталу у банківському секторі України.
- •Значення іноземних банківських кредитів як джерела фінансування реального сектора економіки України
- •Мотиви входження іноземного банківського капіталу на ринки банківських послуг України
- •Основні форми прямої присутності іноземного капіталу у банківській сфері України
- •Макроекономічні наслідки присутності іноземних банків в перехідній економіці
- •Мікроекономічні та інституціональні наслідки діяльності іноземних банків
- •Тема 8. Участь України у міжнародній торгівлі банківськими послугами
- •8.1. Види операцій, що проводяться банками на міжнародному рівні
- •8.2. Основні способи доставки фінансових послуг і торгові режими, передбачені генеральною угодою про торгівлю послугами (гатс)
- •8.3. Нові способи доставки банківських продуктів і послуг: значення технологічних зрушень і розвитку Інтернет
- •8.4. Банківські операцій і послуги з обслуговування зовнішньоекономічної діяльності
- •8.5. Банки як дійові особи інтеграції фінансового ринку України у світовий ринок
2.4. Міра незалежності нбу
Одне з основних завдань центрального банку (зокрема НБУ) - підтримувати цінову стабільність - безпосередньо залежить від рівня його незалежності. З огляду на неприпустимість негативного впливу політики уряду на загальну фінансову стабільність держави суттєвого значення нині набув спосіб взаємодії центрального банку та органів державної влади.
В цілому незалежність центрального банку визначається такими її складовими:
1. Інституціональна незалежність полягає у закріпленні на законодавчому рівні положення, згідно з яким центральний банк є самостійним і незалежним державним органом (визначення статусу банку).
2. Особиста незалежність центрального банку передбачає створення умов для неухильного виконання його працівниками своїх обов'язків. На практиці це означає особливий порядок призначення та звільнення працівників (особливо керівного складу) і заборону займатися їм комерційною діяльністю.
3. Функціональна незалежність полягає у виконанні центральними банками своїх функцій самостійно без втручання будь-яких органів державної влади і, зокрема, уряду. Якщо політика уряду загрожує виконанню основного завдання центрального банку, він не повинен її підтримувати.
4. Фінансова незалежність центральних банків визначається достатністю власних фінансових ресурсів, необхідних для виконання їх функцій, реалізації відповідних програм і забезпечення високого рівня заробітної плати працівників. До фінансової незалежності відносять право на перевірку банку незалежними аудиторами і право самостійно формувати власний кошторис.
5. Економічна незалежність визначається здатністю центрального банку контролювати власний бюджет і розподіляти отриманий прибуток, тобто бути економічно незалежним.
6. Політична незаангажованість забезпечується спеціальним порядком призначення Голови та членів Правління центрального банку, терміном виконання службових обов'язків (чим довший період перебування на посаді - тим більша незалежність) і методами виконання основного завдання центрального банку - підтримки цінової стабільності.
2.5. Сутність та види грошово-кредитної політики
Як вже зазначалося, Національний банк України є головним суб'єктом грошово-кредитної політики.
Грошово-кредитна політика — це комплекс взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних цілей, заходів щодо регулювання грошового ринку, які здійснює держава через центральний банк країни.
Залежно від стану господарської кон’юнктури центральним банком можуть реалізовуватись два основні типи грошово-кредитної політики, що мають взаємно протилежний вплив на динаміку грошової маси:
- перший тип являє собою рестрикційну грошово-кредитну політику (політику «дорогих грошей»), спрямовану на обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня процентних ставок і гальмування темпів росту грошової маси в обігу. Така політика застосовується як з метою згладжування різких коливань фаз економічного циклу, так і з метою боротьби з інфляцією та стабілізації грошової системи.
- другим типом регулювання є експансіоністська грошово-кредитна політика (політика «дешевих грошей»), яка супроводжується розширенням обсягів кредитних операцій, зниженням рівня процентних ставок і загальним зростанням грошової маси. Політика грошової експансії застосовується з метою подолання спаду виробництва та пожвавлення ділової активності шляхом стимулювання інвестиційних процесів та збільшення платоспроможного попиту на товари та послуги.