Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
від 31.05 ДА ! дипломна Спасібов розроблено від...doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

2.2. Відбір проб та підготовка їх до аналізу

Аналіз будь–якого природного об’єкту проводиться за певною схемою. Основними етапами аналізу є вибір методу, відбір проби, підготовка проби до аналізу, виконання аналізу та вимірювання аналітичного сигналу і статистична обробка результатів аналізу [7]. Проби можуть бути простими і змішаними. Прості проби одержують одноразовим відбором такого об’єму води, який необхідний для аналізу. Змішані проби є сумішшю простих проб, які відібрані одночасно в різних місцях досліджуваного водного об’єкта або в одному місці через різні проміжки часу [19]. Відбір проб води може бути одноразовим (нерегулярним) або серійним (регулярним).

Одноразовий відбір використовують в основному тільки при аналізах глибинних підземних вод, хімічний склад яких є досить сталим з часом, у просторі та по глибині. Надійну та достовірну інформацію про хімічний склад природних вод одержують при серійному відборі проб, які узгоджуються між собою з урахуванням місця та часу відбору. Найбільш поширені варіанти серійного відбору проб води такі:

1) зональний відбір, при якому проби води відбирають за певною схемою та з різних глибин у різних місцях водного об’єкта;

2) відбір проб через певні проміжки часу, зокрема, сезони, декади, доби та години з метою з’ясування зміни якості води з часом;

3) погоджені проби, які відбирають в різних місцях за течією річки з урахуванням часу проходження води від одного пункту до другого [30].

Необхідний об’єм проби води для аналізу розраховують, виходячи з кількості визначуваних інгредієнтів, чутливості обраних методів аналізу та особливостей підготовки проби для аналізу [34].

Консервація проб води має на меті зберегти їх фізичні властивості та хімічний склад в такому стані, в якому вони були в момент відбору проби. Проби води не консервують при визначенні: температури, окисно-відновного потенціалу, вуглекислого газу, гідрокарбонатів, кислотності, лужності, cульфідів, oзону, хлору, розчиненого кисню, смаку, запаху, кольоровості, БСК, зависей, каламутності, щільності, прозорості, питомої електропровідності, розчинених речовин, рН, ароматичних вуглеводнів, жирних кислот, фенолів, натрію, калію, кальцію, магнію, хлоридів, сульфатів, фторидів, боратів [30].

Найбільш поширеними консервантами води є такі:1) 1 мл концентрованої сірчаної кислоти на 1 л води при визначенні ХСК, органічного вуглецю і азоту, загального азоту, амонію, нітритів, нітратів, цинку; 2) 5 мл концентрованої азотної кислоти на 1 л води при визначенні іонів марганцю, міді, нікелю, кадмію, свинцю, срібла, хрому; 3) 2-4 мл хлороформу на 1 л води при визначенні амонію, нітритів, нітратів, сульфатів, фосфатів та СПАР [30].

Проби води зберігають в холодильнику при 3-4ºC. Аналізувати проби починають після того, як їх температура зрівняється з кімнатною [20].

На території парку за період проведення експерименту було відібрано в загальному 33 зразки проб, питної та ставкової води. Об’єм проб складав 1,5 л.

Об’єктами досліджень були поверхневі води: «Женевське озеро», «Іонічне море» та джерельні води : «Срібні струмки», «Рур», «Вужі».

Відбір, консервування, транспортування та зберігання проб виконували згідно методики за ГОСТ 24481 – 80 [5]. Аналізи проводилися на базі лабораторії хімії води кафедри хімії Уманського національного університету садівництва.