69.Характеристика форм внутрішнього державного кредиту

При внутрішньому державному кредиті держава зазвичай виступає позичальником грошових коштів, а її кредиторами є банківські установи, підприємства, страхові компанії, населення та ін. Внутрішній державний кредит може виступати у таких формах: державні позики, використання частини вкладів населення в ощадних установах, грошово-речові лотереї, використання коштів державного позикового фонду.Форми:державні позики; використання частин вкладів населення в ощадних установах;грошово-речові лотереї; використання коштів державного позичкового фонду. За правовим оформленням розрізняють:державні позики, що надаються на підставі угод. За місцем розміщення позики поділяються на: внутрішні, що розміщуються в певній країні на внутрішньому фінансовому ринку і зазвичай у національній валюті;зовнішні, які розміщуються на міжнародному фінансовому ринку переважно в іноземній валюті.Залежно від статусу позичальника позики поділяються на:державні;місцеві.Залежно від строків погашення державою своїх боргових зобов'язань розрізняють: короткострокові (поточні, як правило, до одного року), середньостро кові (від одного до п'яти років) і довгострокові позики (понад п'ять років).За видами дохідності державні позики поділяються на:відсоткові, безвідсоткові.За формою випуску державних позик розрізняють готівкові і безготівкові позики.Залежно від забезпеченості державні позики поділяються на: заставні і беззаставні.

70.Міжнародний державний кредит, його принципи

Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний із наданням у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення. Джерелами міжнародного кредиту є:тимчасово вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі;грошові накопичення держави, мобілізовані банком;грошові заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком. Основні принципи міжнародного кредиту такі:повернення;строковість;платність;

забезпеченість — передбачає необхідність забезпечення захисту майнових інтересів кредитора у разі порушення позичальником узятих на себе зобов’язань і відображається у таких формах кредитування, як позики під заставу чи під фінансові гарантії;цільовий характер — притаманний більшості кредитів і відображає необхідність цільового використання коштів, які отримані від кредитора;

диференційований характер— визначає диференційований підхід з боку кредитної організації до різних категорій потенційних позичальників залежно від інтересів як банку, так і країни, в якій розташований банк-кредитор.

71.Поняття страхування та його правове регулювання

Крім ЦК, нормативно-правовими актами, що регулюють страхування в Україні, зокрема, є: Закон України від 7 березня 1996 р. "Про страхування";Положення про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків;Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування, затверджене постановою Кабінету Міністрів України. У Законі "Про страхування" страхування визначене як вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або чинним законодавством. Законом "Про страхування", а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками — резидентами України. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Види страхування:1) особисте;2) майнове страхування; 3) страхування відповідальності — страхування, пов'язане з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі. Форми страхування: добровільне та обов'язкове. Добровільне страхування — це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Видами добровільного страхування можуть бути: страхування життя; страхування від нещасних випадків; медичне страхування;страхування кредитів;страхування інвестицій. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, у межах якої страховик зобов'язаний провести виплату в разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (ст.982 ЦК).