10. Показники митної статистики зовнішньої торгівлі

Для формування статистики зовнішньої торгівлі України використовуються наступні показники:

1) звітний період;

2) напрямок товаропотоку (ввезення або вивезення, у т.ч. реекспорт, реімпорт); 

3) ознака  ЄДРПОУ експортера (імпортера);

4) торгуюча країна;

5)  країна відправлення;

6)  країна призначення;

7)  країна походження;

8)  валюта;

9)  характер угоди;

10) вид транспорту на кордоні;

11) кількість товару в додатковій одиниці виміру;

12) додаткова одиниця виміру;

13) номер товару;

14) код товару;

15) основний та попередній митні режими;

16) особливості переміщення товарів через митний кордон країни;

17) вага нетто (кг);

18) статистична або митна вартість товару;

19) фактурна вартість;

20) ознаки експортного контролю;

21) дата оформлення ВМД.

11. Класифікація товарів

Для класифікації і кодування товарів у статистиці зовнішньої торгівлі застосовується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (далі – ГС) та Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу (далі – КН ЄС).

Десятизначний цифровий товарний код УКТЗЕД має таку структуру:

– перші шість знаків відповідають коду ГС ;

– сьомий та восьмий знаки відповідають коду КН ЄС;

– дев'ятий та десятий знаки відповідають деталізації коду товару на національному рівні України.

Класифікаційна структура уктзед

 

Рівень класифікації	Код товару
Розділ	Римські цифри (не зазначаються у товарному коді)
Групи	Двозначний код
Товарні позиції	Чотиризначний код
Товарні підпозиції	Шестизначний код
Товарні категорії	Восьмизначний код
Товарні підкатегорії	Дев’ятизначний та десятизначний код

Невід'ємну частину УКТЗЕД складають примітки до розділів і груп. Ці примітки регламентують класифікацію товарів відповідно до груп, товарних позицій, підпозицій, категорій, підкатегорій УКТЗЕД, призначених для прийняття рішень з класифікації в цілому й уточнюють типи товарів, охоплюваних товарними позиціями, підпозиціями, категоріями та підкатегоріями.

На основі розробки перехідних ключів відділом статистики Євростату Держкомстатом підготовлено та проведено розрахунки щорічних баз даних на основі Міжнародної стандартної торгової класифікації (МСТК), яка з точки зору економічного аналізу є найбільш зручною. В ній товари класифікуються в залежності від стадії виробництва по секціях, розділах, групах, класах та підкласах. Також розробляються дані з класифікації за широкими економічними категоріями (ШЕК) з використанням МСТК. Ця класифікація групує великі економічні класи товарів по їх кінцевому призначенню, які приблизно відповідають трьом основним класам товарів в СНР – капітальні товари, проміжні товари і споживчі товари.

12. Статистична вартість товарів

З метою забезпечення порівняності даних статистики міжнародної торгівлі товарами статистична вартість товарів визначається:

– для експортованих товарів – у цінах ФОБ

– для імпортованих товарів – у цінах СІФ.

Вартість у цінах ФОБ включає вартість товарів і вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера. Вартість у цінах СІФ включає вартість товарів, вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера і вартість послуг по доставці товарів від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера.

Статистична вартість розраховується шляхом перерахунку вартості товарів у долари США за курсом, встановленим Національним банком України на день оформлення ВМД. Для товарів, які подаються за статистичними звітами, перерахунок вартості товарів у долари США здійснюється на основі середньомісячного та середньоквартального офіційних курсів валют, встановлених Національним банком України.

Види умов постачання товарів, що застосовуються при формуванні  статистики зовнішньої торгівлі України, визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів “ІНКОТЕРМС” (2000), що застосовуються в Україні.

Статистична вартість експортованих товарів, що вивозяться морським (чи іншим водним) транспортом, розраховується в цінах ФОБ (“вільно на борту”) у пункті вивозу.

Якщо товари відправляються з держави іншими видами транспорту і ціни ФОБ не можуть бути застосовані, в порту вивозу застосовуються ціни ФСА (“франко-перевізник”).

Статистична вартість експортованих товарів в умовах, коли неприйнятні ні ФОБ, ні ФCA (наприклад, експорт по залізниці або трубопроводу), розраховується на базі цін ДAФ (“постачання до кордону” країни-експортера).

Статистична вартість імпортованих товарів, що ввозяться морським (чи іншим водним) транспортом, розраховується в цінах CIФ (“вартість, страхування, фрахт”) у порту ввозу.

Статистична вартість імпортованих товарів, у випадках ввозу іншими видами транспорту та у випадках, коли умова СІФ неприйнятна, визначається в цінах СІП (“перевезення і страхування оплачені”) у порту ввозу.

Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну або експортуються з неї, та порядок застосування передбачені  розділом XI Митного кодексу України (закон України від 11 липня 2002 року № 92-ІV) та відповідають ст.7 ГАТТ/СОТ.