3. Поняття про пам'ять. Різновиди та процеси пам'яті. Індивідуальні особливості пам'яті людини. Рекомендації щодо поліпшення пам'яті школярів

Пам'ять — когнітивний (пізнавальний) процес збереження інформації для подальшого використання. Пам'ять властива і людині, і тварині. Пам'ять як інформаційна система безперервно зайнята прийманням, переробкою, зберіганням і добуванням інформації. Пам'ять - закріплення, зберігання та наступне відтворення людиною її попереднього досвіду.

До загальних характеристик пам'яті можна віднести наступні: пам'ять фіксує події, важливі дня біологічної і соціальної орієнтації людини; є основою психічного життя людини, базою для протікання психічних процесів. Завдяки пам'яті людина може здобувати необхідні для діяльності знання, вміння та навички. Без пам'яті неможливе функціонування ні особистості, ні суспільства. Пам'ять має онтогенетичний характер, розвивається в філогенезі і є історією людства. Пам'ять зберігає образи і оперує ними. Пам'ять готує людину до мислення, вона забезпечує накопичення досвіду. Пам'ять забезпечує єдність і цілісність людської особистості. Завдяки пам'яті зберігається цілісність "Я" особистості, усвідомлюється єдність її минулого та сучасного. Без запасу уявлень пам'яті неможливими були б розумова діяльність, створення образів уяви, орієнтування в навколишньому середовищі взагалі. Пам'ять має здібність не тільки до запам'ятовування, але й до забування. Протікання процесів запам'ятовування, збереження, відтворення визначається тим, яке місце займає даний матеріал у діяльності суб'єкту.

Успішність пам'яті залежить: від ступеня завершення дій запам'ятовування; від інтересу й нахилу особистості; від ставлення особистості до тієї чи іншої діяльності; від емоційного настрою; від вольових зусиль. Пам'ять включає - змістову (те, що запам'ятовується), операційну (як треба запам'ятати), мотиваційну ( що спонукає до запам'ятовування) сторони.

Види пам'яті: образна, словесно-логічна, рухова та емоційна (за змістом залежно від того, що запам'ятовується і відтворюється); мимовільна та, довільна (залежно від характеру перебігу процесів пам'яті); короткочасна, довготривала та оперативна. Образна пам'ять — запам'ятовування образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв'язків і відносин між ними. Словесно-логічна пам'ять -—- це пам'ять на зміст думок, понять, суджень, умовиводів, які відображують предмети та явища в їх істотних зв'язках і відносинах, у загальних властивостях. Емоційна пам'ять — запам'ятовування та відтворення людиною емоцій та почуттів. Мимовільна пам'ять — коли людина щось запам'ятовує та відтворює, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам'ятати або відтворити. Довільна пам'ять — коли людина ставить па меті щось запам'ятати або пригадати. Короткочасна пам'ять характеризується швидким запам'ятовуванням матеріалу, його відтворення і нетривалим зберіганням, обслуговує актуальні потреби діяльності й обмежена за обсягом. Довготривала пам'ять виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на їх тривале збереження та наступне використання в. діяльності людини. Оперативна пам'ять забезпечує запам'ятовування та відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності.

Основні процеси пам'яті,- запам'ятовування, зберігання, відтворення та забування. Запам'ятовування. Психічна діяльність, спрямована на закріплення нової інформації шляхом зв'язування її з уже набутими раніше знаннями. Маїеріальною основою запам'ятовування є здатність мозку утворювати тимчасові нервові зв'язки.