3.Принципи економічного аналізу

Економічний аналіз, як й інші науки, має ґрунтуватися на чітко визначених принципах. Принцип означає норму поведінки і діяльності. Отже, при проведенні аналізу слід керуватися такими принципами:– державний підхід; науковість; комплексність; системність; об'єктивність; конкретність; точність; дієвість; безперервність; ефективність (економічність); порівнянність; оперативність; демократичність; доступність; принцип основної ланки, або вузьких місць.

Державний підхід означає, що у процесі проведення економічного аналізу необхідно керуватися законодавчими актами, нормами, положеннями сучасної державної політики.

Науковість – це принцип, який передбачає використання при аналізі наукових розробок спеціальних методик, загальновизнаних методів і прийомів аналізу.

Комплексність є необхідною умовою аналізу, яка полягає у повному вивченні економічних явищ чи процесів для забезпечення їх об'єктивної оцінки. Системність – це принцип, що вимагає такої форми організації аналізу, при якій дотримується єдність та послідовність дослідження економічних явищ як цілісної системи у певному порядку – за етапами та у взаємозв'язку один з одним, а не відокремлено. Об'єктивність означає правильність, реальність даних, відображення ними справжнього стану господарювання шляхом критичного і безстороннього, що не залежить від будь-чиєї волі чи можливостей, дослідження економічних явищ, формулювання обґрунтованих висновків і рекомендацій. Конкретність вимагає того, щоб економічний аналіз ґрунтувався не на абстрактних, абстрагованих, відособлених, далеких від дійсності даних, а на конкретних, реально існуючих, достатньо точних показниках, що мають матеріальну основу і повинні бути кількісно виражені. Точність полягає у тому, що висновки аналізу повинні випливати із результатів застосування методів, насамперед, точних наук, наприклад математичних, і ґрунтуватися на чітких розрахунках. Дієвість передбачає створення таких умов, за яких результати аналізу можуть активно впливати на господарську діяльність. Безперервність потребує постійного, регулярного проведення аналізу, що виключає його випадковий характер. Ефективність або економічність – один із найважливіших принципів, при якому мета і завдання економічного аналізу вважаються досягнутими за обов'язкової умови, що очікуваний економічний ефект в результаті проведення аналізу буде значно вищим, ніж затрати на його проведення. Порівнянність – обов'язковий принцип, дотримання якого дає змогу добитися зіставності даних і результатів аналізу за об'ємними, вартісними, якісними, структурними параметрами, вихідними умовами виробництва тощо. Оперативність – це принцип, який вимагає швидкого проведення аналітичного дослідження, формування чітких висновків, рекомендацій, що слугують основою для своєчасного прийняття відповідних управлінських рішень, а також контролю за їх виконанням.

4.Історія та перспективи розвитку еа на макро та мікро рівні.

Економічний аналіз як наука сформувався на початку XX століття. Розвиток капіталізму в Російській імперії, утворення великих промислових підприємств, широкої системи банків і кредитних установ, кооперативної системи господарювання покликали до життя цю самостійну галузь знань, завданням якої повинно було стати вивчення діяльності господарства, виявлення резервів виробництва, обґрунтування управлінських рішень. У становленні економічного аналізу велика роль належить і українським ученим, особливо М. І. Туган-Барановському. Історію розвитку економічного аналізу можна умовно поділити на такі періоди: 1) до революції 1917 року; 2) післяреволюційний період; 3) період переходу до ринкових відносин.

До революції аналіз господарської діяльності приватнокапіталістичних підприємств і їх монопольних об'єднань полягав переважно в аналізі балансу, в оцінюванні статей активу і пасиву. Але баланси не завжди правильно відображали стан справ. Значний розвиток кооперативної форми діяльності зумовлював необхідність аналізу роботи підприємств, заснованих на кооперативній власності. Основна увага в процесі аналізу зверталась на фінансові результати господарської діяльності. Але спеціальної літератури, єдиної схеми організації економічного аналізу не існувало. Були короткі інструкції комерційних банків щодо перевірки кредитоспроможності клієнтури. Після 1917 року стались різкі зміни в політиці, економіці, управлінських структурах, в організації обліку і контролю. Послідовно, відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки, розвивався економічний аналіз, що відповідав потребам командно-адміністративної системи. Важливе місце в 20-ті роки належало кооперативним організаціям - споживчим і кредитним товариствам. Досвід роботи цих організацій узагальнювався й аналізувався. У період непу досить активно здійснювались аналітичні розробки діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації. Аналіз у цей період сформувався як самостійна дисципліна в програмі вищих економічних навчальних закладів. У передвоєнні роки економічний аналіз набув досить широкого розвитку. Він справив суттєвий позитивний вплив на економіку країни. Особливий історичний період - роки Великої Вітчизняної війни. Перебазування промислових підприємств у східні регіони країни, спрямування виробництва на забезпечення потреб фронту було справою складною і важкою. Посильний внесок у загальну справу зробили і працівники економічної служби, а передовсім ті з них, хто був безпосередньо пов'язаний з обліком, контролем і аналізом роботи підприємств. За умов воєнного часу економічний аналіз набув особливого значення, оскільки сприяв зростанню випуску високоякісної продукції з найменшими витратами. У роки війни було видано цілу низку праць з обліку й аналізу діяльності підприємств. Докорінні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, ставлять нові вимоги також і до організації та проведення економічного аналізу. З поширенням роздержавлення, приватизації і встановлення господарської самостійності всіх організаційних структур розширюватиметься сфера його застосування. Зокрема, конкретніше і глибше вивчатимуться потреби і кон'юнктура ринку, попит і пропозиція, маркетинг. Посилиться значення аналізу фінансових позицій, дохідності, кредитоспроможності та конкурентоспроможності підприємств. Визначатимуться пріоритетні напрями експорту й імпорту, інвестиційної політики, ефективність внутрішніх і зовнішніх зв'язків у питаннях виробництва, постачання, збуту. Важливим завданням економічного аналізу за сучасних умов є дослідження комерційного ризику. В економічних структурах розвинутих капіталістичних держав існують спеціальні науково-дослідні підрозділи, що розробляють методику такого аналізу. Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуацій. Це стосується і підприємства, і його зовнішнього середовища. За цих умов першорядну роль відіграє ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп'ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів. Він уможливлює оперативне керування маркетинговою діяльністю підприємств. Створення комплексних автоматизованих систем комерційної інформації - завдання досить складне, але, як показала міжнародна практика, цілком здійсненне.Перед економічним аналізом як наукою за сучасних умов розвитку економіки постало багато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим має бути пов'язана і система різнострокових прогнозів, що базувалася б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом.