19.Навчання з питань охорони праці

Навчання та систематичне підвищення рівня знань працівників, населення Укра­їни з питань охорони праці — один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова удосконалення управління охороною праці і забезпечення ефективної профілактич­ної роботи щодо запобігання аварій і травматизму на виробництві.

Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці є ^ ДНАОП 0.00-4.12-99 «Типове положення про навчання з питань охорони праці». Даний нормативний документ спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, яка проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, а також з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти.

На підприємствах на основі Типового положення з урахуванням специфіки виробництва та вимог державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, розробляються і затверджуються наказом керівника відповідні поло­ження підприємств та формуються плани-графіки проведення навчання і перевірки знань працівників з охорони праці, з якими вони повинні бути ознайомлені. Відпо- відальність за організацію цієї роботи на підприємстві покладається на його керівни-ка, а в структурних підрозділах — на керівників цих підрозділів. Контроль за її і своєчасним проведенням здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладені ці обов'язки..Працівники підприємств при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи, а вихованці, учні і студенти під час навчально-виховного процесу повинні проходити навчання і перевірку знань згідно з вимогами Типового положення. До-пуск до роботи (виконання навчальних практичних завдань) без навчання і перевір-ки знань з питань охорони праці забороняється.Контроль за дотриманням Типового положення про навчання з охорони праці здійснюють органи державного нагляду за охороною праці та служба охорони праці центральних та місцевих органів виконавчої влади.

23. Характеристика нещасних випадків на підприємстві

Нещасний випадок на виробництві - раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків унаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

1. Вид події, що призвела до нещасного випадку: дорожньо-транспортна пригода, падіння потерпілого ,падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо,: дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, ураження електричним струмом, показники важкості праці, показники напруженості праці,ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, а також флори, утоплення, навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою, стихійне лихо,пожежа, вибух.

Згідно п. 29 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 25 серпня 2004 р. №1112 нещасні випадки, що сталися з працівниками, які тимчасово були переведені в установленому порядку на інше підприємство або виконували роботи за сумісництвом, розслідуються і беруться на облік підприємством, на яке їх було переведено або на якому вони працювали за сумісництвом.