- •Самостійна робота №7
- •Теорія «добробуту» а. Пігу;
- •«Нова теорія фінансів» Дж. Стігліца;
- •Концепція інноваційного фінансування й. Шумпетера;
- •Теорія фінансового поглиблення р. Голдсміда;
- •Концепція фінансових інновацій Дж. Герлі.
- •Різниця між оперативним та фінансовим лізингом; інвестиційним фондом та інвестиційною компанією; факторингом та форфейтингом.
- •Порівняльна характеристика факторинга і форфейтинга
Концепція фінансових інновацій Дж. Герлі.
В основі концепції американських вчених Дж. Герлі та Є. Шоу лежить ідея про паралельність зростання доходів та накопичення активів, оскільки власники вільних грошових коштів зацікавлені не тільки (і не стільки) в збереженні ліквідності заощаджень, але й в надійності та вигідності вкладень. Реалізація зацікавленості власників заощаджень досягається за наявності пропозиції різноманітних фінансових послуг та їх розвитку, адекватному розвитку попиту на ці послуги з боку індивідуальних інвесторів. В результаті, на думку Дж. Герлі та Є. Шоу, непрямі інвестиції – вкладення у “вторинні зобов’язання”, емітовані фінансово-кредитними інститутами, - вигідніші для населення, ніж в звичайні форми багатства або в у вигляді прямих інвестицій у “первинні зобов’язання”.
Роблячи висновок про віддання переваги інвестуванню у “вторинні зобов’язання”, вчені обгрунтували необхідність постійних “фінансових інновацій”.
Ідея Дж. Герлі та Є. Шоу про зростаючу в міру зростання доходів схильність населення до непрямих інвестицій та викликаних нею “фінансових інноваціях” знайшла свій подальший розвиток в теорії “фінансових інновацій”, запропонованій У. Зілбером. Концепція Дж. Герлі та Є. Шоу була доповнена ідеями про здатність фінансово-кредитної системи в умовах невизначеності ризик інвестицій, перерозподіляти тягар ризику поміж економічними агентами.
Різниця між оперативним та фінансовим лізингом; інвестиційним фондом та інвестиційною компанією; факторингом та форфейтингом.
Основні відмінності оперативного і фінансового лізингу.
1. По закінченню строку дії договору оперативного лізингу предмет лізингу повертається Лізингодавцю.
У результаті закінчення строку дії договору фінансового лізингу
Лізингоотримувач набуває права власності на предмет лізингу.
2. Суттєво відрізняються правила оподаткування операцій оперативного та фінансового лізингу.
3. При фінансовому лізингу Лізингоотримувач може замовити техніку з унікальними характеристиками, необхідними для Лізингоотримувача.
Лізинг з позиції українського податкового законодавства.
Фінансовий лізинг: предмет лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його початкової вартості.
Сума лізингових платежів з початку строку рівна або перевищує початкову вартість об’єкту лізингу. Загальна сума лізингових платежів у відношенні до об’єкту лізингу рівна чи більша 90% звичайної ціни на такий об’єкт лізингу, дійсної на початок дії лізингового договору, збільшеної на суму відсотків, розрахованих із облікової ставки НБУ.
Об’єкт лізингу виконаний на замовлення лізингоотримувача і по закінченню дії договору не може бути використаним іншими особами, окрім лізингоотримувача, виходячи із його технологічних та якісних характеристик.
Оперативний лізинг: в усіх інших випадках.
Незалежно від того, відноситься лізингова операція до фінансового лізингу чи ні, сторони угоди можуть самостійно визначити при підписанні договору статус операції як оперативний лізинг без права подальшої зміни такого статусу операції.
Отличие инвестиционных компаний от инвестиционных фондов по характеру деятельности. Инвестиционные компании занимаются организацией выпуска ЦБ и их размещением, вложением средств в ЦБ, а также их куплей-продажей от своего имени и за свой счет. Ресурсы инвестиционных компаний формируются за счет собственных средств учредителей и эмиссии собственных ЦБ. По существующему Положению эти ЦБ могут продаваться только юридическим лицам. Инвестиционные компании не имеют права формировать свои привлеченные ресурсы за счет населения.
Инвестиционный фонд осуществляет выпуск акций с целью мобилизации денежных средств инвесторов и их вложения от имени фонда в ЦБ, а также на депозитные счета и вклады. Никакими другими видами деятельности инвестиционный фонд не занимается.
Инвестиционные компании и фонды имеют разные принципы управления. Инвестиционная компания управляется советом директоров. В инвестиционном фонде функция управления передается внешнему управляющему, то есть организации, не являющейся собственником фонда. Инвестиционные фонды могут быть открытыми и закрытыми.
