Розділ 2 емпіричне дослідження соціально-психологічних проблем молодої сім`ї

2.1. Методика дослідження

Особливе значення в сімейному консультуванні має питання про вибір методів отримання інформації про конкретну подружню пару, тому що від точності і повноти інформації залежить постановка діагнозу, вибір напрямку корекційної роботи та її ефективність. Характер подружніх відносин багато в чому залежить від ступеня узгодженості сімейних цінностей чоловіка і дружини і рольових уявлень про те, хто і якою мірою відповідає за реалізацію певної сімейної сфери. Адекватність рольової поведінки подружжя залежить від відповідності рольових очікувань (установка чоловіка і дружини на активне виконання партнером сімейних обов'язків) рольовим домаганням подружжя (особиста готовність кожного з партнерів виконувати сімейні ролі).

1. Методика «Визначення узгодженості сімейних цінностей і рольових установок в подружній парі» (Додаток А), розроблена А. Н. Волковою, входить в комплексну програму практичної роботи з подружньою парою [14, c. 128-134].

Методика «Визначення узгодженості сімейних цінностей і рольових установок в подружній парі», дозволяє визначити:

1. Уявлення подружжя про значущість в сімейному житті сексуальних відносин, особистісної спільності чоловіка і дружини, батьківських обов'язків, професійних інтересів кожного з подружжя, господарсько-побутового обслуговування, моральної та емоційної підтримки, зовнішньої привабливості партнерів. Ці показники, відображаючи основні функції сім'ї, складають шкалу сімейних цінностей (ШСЦ).

2. Уявлення подружжя про бажаний розподіл ролей між чоловіком і дружиною при реалізації сімейних функцій, об'єднані шкалою рольових сподівань і домагань (ШРОП).

У даній методиці використовується 2 набори по 36 карточок з певними твердженнями і 2 набори по 4 карточки-класифікатори.

В методиці використовуються 7 шкал сімейних цінностей: інтимно-сексуальна, особистісна ідентифікація з чоловіком/дружиною, господарсько-побутова, батьківсько-виховна, соціальна активність, емоційно-психотерапевтична, зовнішня привабливість.

2. Методика «Характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях» (Додаток Б) дає можливість обстежувати сім'ю по ряду параметрів: найбільш конфліктні сфери сімейних відносин, ступінь згоди (незгоди) в ситуаціях конфлікту, рівень конфліктності в парі [11, c.23-27].

Для класифікації поведінки людини в ситуації конфлікту були обрані два основних параметри: активність (чи пасивність) в ситуації конфлікту, згода (або незгоду) з партнером по взаємодії.

Створена методика являє собою 32 ситуації сімейного взаємодії окремо для чоловіка і дружини, які носять конфліктний характер. Як відповідь респондентам пропонується шкала можливих реакцій на певну ситуацію, що враховує два параметри: активність чи пасивність реакції і згоду або незгоду з чоловіком. Лівий полюс шкали - активне вираження незгоди, потім слідують пасивне вираження незгоди, нейтральна поведінка, пасивне вираження згоди і, нарешті, правий полюс - активне вираження згоди. Ділення шкали мають значення, відповідно, від «-2» до «+2».

Вивчення конфліктів у подружніх парах дозволило авторам методики виділити 8 сфер, в яких найчастіше відбуваються зіткнення:

1) проблеми відносин з родичами і друзями;

2) питання, пов'язані з вихованням дітей;

3) прояв прагнення до автономії;

4) порушення рольових очікувань;

5) неузгодженість норм поведінки;

6) прояв домінування одним з подружжя;

7) прояв ревнощів;

8) розбіжності у ставленні до грошей.

Всі ситуації по даних підставах групуються в 8 блоків. Крім того, ситуації можуть бути розділені на 2 групи з підставі «хто винний» у конфлікті. Слово «вина» береться в лапки, тому що мова йде не про реальну винуватість (яку часто важко виявити), а про привід до сварки.

Результати досліджень отримують шляхом розрахунку загального індексу (середнє арифметичне по кожному блоку).

Отже, результати методики дають можливість охарактеризувати пару по ряду параметрів: найбільш конфліктогенні сфери подружніх відносин, ступінь згоди (або незгоди) в ситуаціях конфлікту, рівень конфліктності в парі.

Ці характеристики можуть бути корисні як при дослідженні різних сторін подружніх взаємостосунків, так і при діагностиці з метою подальшої корекції.