68) До вроджених форм поведінки належать безумовні рефлекси, інстинкти, інстинктивна поведінка.

Безумовні рефлекси -це природжені, відносно постійні реакції організму на дію зовнішнього і внутрішнього середовища, що здійснюються за участю нервової системи. Ці рефлекси проявляються однаково у кожної особини того самого виду, визначають певну, чітко окреслену програму поведінки, яка забезпечує пристосування тварин даного виду до стабільних, характерних для нього умов життя.

До основних видів безумовних рефлексів належать дихальні, харчові, хапальні, захисні, орієнтувальні та статеві. Дихальні рефлекси - це рефлекторні дихальні рухи, що забезпечують вдих і видих. Харчові рефлекси - це виділення слини, жовчі, травних соків тощо. Наприклад, потрапляння їжі до рота є безумовним сигналом для виділення слини та секрету травних залоз. У формуванні цілісної поведінки велику роль відіграють інстинкти- складна система безумовних рефлексів, пов'язаних зі збереженням виду. Інстинкти - це природжена форма поведінки, для здійснення якої майже не потрібне попереднє навчання. Відомо, що всі вищі тварини і діти здатні копіювати поведінку батьків. Тому при спілкуванні з батьками інстинктивна діяльність розвивається швидше. Водночас інстинкти під впливом умовних рефлексів, набутих у процесі індивідуального розвитку, можуть дещо змінюватися. Інстинктивна діяльність людини часто проявляється неусвідомленими діями. Але розумова діяльність і свідомість спрямовують її поведінку відповідно до законів та традицій суспільства.  Біологічна роль природжених (безумовних) рефлексів полягає в тому, що вони забезпечують існування організму в перші моменти після народження, а надалі є основою для утворення умовних рефлексів.  69) Умови утворення умовних рефлексів:    1. Одночасна дія двох подразників : індиферентного для даного виду діяльності, який в подальшому стає умовним сигналом, і безумовного подразника, який викликає певний безумовний рефлекс.    2. Дія умовного подразника завжди випереджує дію безумовного (на 1-5с.).    3. Підкріплення умовного подразника безумовним повинно бути кількаразовим.    4. Безумовний подразник повинен бути біологічно сильним, а умовний володіти помірною оптимальною силою.    5. Умовні рефлекси швидше і легше формуються при відсутності сторонніх подразників.    Умовні рефлекси можна виробляти не лише на основі безумовних, але і на основі раніше набутих умовних рефлексів, які стали достатньо міцними. Це умовні рефлекси вищого порядку.    Умовні рефлекси є: - природні - рефлекторні реакції, які виробляються на зміни навколишнього середовища, і завжди супроводять появу безумовного. Наприклад, запах, вигляд їжі є природними сигналами самої їжі; - штучні - умовні рефлекси, що виробляються на подразнення, які не мають до безумовно рефлекторної реакції природного відношення. Наприклад, слиновиділення на дзвоник або на час. Набуті прояви поведінки:

Звикання — найпростіша форма навчання, яка полягає в ослабленні реакції на стимул при багаторазовому пред’явленні.

Умовний рефлекс. Класичний павловській рефлекс полягає у формуванні при багаторазовому пред’явленні біологічно нейтрального стимулу з біологічно значимим стимулом, так що обидва стимули частково перекриваються в часі, реакції на нейтральний стимул. У рамках рефлекторної теорії ВНД умовний рефлекс розглядався як основна одиниця індивідуального досвіду.

Безумовні рефлекси	Умовні рефлекси
Природжені, передаються спадково	Набуваються організмом протягом життя
Видові, тобто притаманні усім представникам даного виду	Індивідуальні. У одних особин даного виду можуть бути присутні, а в інших — відсутні
Мають сталі рефлекторні дуги	Мають рефлекторні дуги, що формуються за певних умов
Відносно сталі, мало змінюються	Непостійні, можуть вироблятися і зникати
Здійснюються у відповідь на специфічне (адекватне) подразнення	Здійснюються на будь-яке подразнення, що сприймається організмом, формується на базі безумовних рефлексів
Здійснюються на рівні спинного мозку, стовбура та підкоркових ядер	Здійснюються тільки за рахунок діяльності головного мозку
Забезпечують існування в перші моменти після народження, а потім є основою для вироблення умовних рефлексів	Сприяють пристосуванню організму до умов зовнішнього середовища

70)     Умовні рефлекси - індивідуальні, набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Їх ознаки:    1. Набуваються протягом усього життя організму.    2. Неоднакові у представників одного виду.    3. Не мають готових рефлекторних дуг.    4. Вони формуються при певних умовах.    5. В їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку.     6. Мінливі, легко виникають і легко зникають залежно від умов, в яких знаходиться організм.

Визначна роль у життєдіяльності людини належить умовним, набутим рефлексам. Будь-яка діяльність складається з комплексу прийомів і дій, які можна розглядати як систему умовних рефлексів.  Вони формуються у процесі навчання, забезпечують виконання певного завдання і відіграють значну роль у діяльності людини. Стійкі умовні рефлекси полегшують виконання роботи, сприяють творчій діяльності, підвищенню працездатності і продуктивності праці.

Під час дії подразників стійкість системи умовних рефлексів може бути порушена. Такі порушення, якщо не прийняти належних заходів, можуть призвести до зниження працездатності, травм або нещасних випадків.

Появу великої кількості умовних рефлексів у людини викликає такий подразник, як слово. Формування і здійснення умовних рефлексів на словесні сигнали забезпечується другою сигнальною системою.

Гальмування - це активний процес в нервовій системі, який викликається збудженням і виявляється як придушення іншого порушення.

Гальмування грає важливу роль в координації рухів, регуляції вегетативних функцій, в реалізації процесів вищої нервової діяльності. Гальмівні процеси:

1 - обмежують иррадиацию порушення і концентрують їх у певних відділах НС;

2 - вимикають діяльність непотрібних в даний момент органів, погоджує їх роботу;

3 - оберігають нервові центри від перенапруги в роботі.

За місцем виникнення гальмування буває:

1 - пресинаптичне;

2 - постсинаптичних.

За формою гальмування може бути:

1 - первинним;

2 - вторинним.

71. Перша сигнальна система – основа безпосереднього відображення об’єктивної реальності у формі відчуттів і сприймання. Забезпечує предметне конкретне мислення.

Перша сигнальна система забезпечує формиконкретно-чувственного відображення. У цьому спочатку у організмі формується відчуття окремих властивостей, предметів, явищ, які сприймаються відповіднимирецепторними утвореннями.

Друга сигнальна система – це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в мовних умовних рефлексах, що формуються на своєрідні подразники – слова. І.П. Павлов вважав слово – “сигналом сигналів”. Друга сигнальна система – це відображення навколишньої дійсності шляхом узагальнення абстрактних понять з допомогою слів. Перша та друга сигнальні системи взаємопов’язані. Друга функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні поняття. Сигнальне значення слова визначається не простим звукопоєднанням, а смисловим.

Мова - це специфічно людський засіб спілкування, який являє собою систему знаків, що має соціальну природу і є створеною та закріпленою у процесі історичного розвитку діяльності членів суспільства.

Мова є засобом обміну думками за умови, що відбувається процес мовлення між людьми. Володіючи однією і тією самою мовою, мовлення людей буде різнитися залежно від віку, характеру діяльності, середовища тощо. Так, мовлення однієї людини образне, яскраве, переконливе, іншої - навпаки: обмежене, бідне, сухе, малозрозуміле. У цьому й виявляється відмінність мовлення одних людей від мовлення інших.

72. Темпера́мент (лат. temperamentum — надлежащее соотношение частей) — устойчивое объединение индивидуальных особенностей личности, связанных с динамическими, а не содержательными аспектами деятельности. Темперамент составляет основу развития характера; вообще, с физиологической точки зрения, темперамент — тип высшей нервной деятельности человека.

Павлов выделил 4 чётко очерченных типа нервной системы, то есть определённых комплексов основных свойств нервных процессов.

• Слабый тип характеризуется слабостью как возбудительного, так и тормозного процессов — соответствует гиппократовскому меланхолику.

• Сильный неуравновешенный тип характеризуется сильным раздражительным процессом и относительно слабым процессом торможения — соответствует холерику, «безудержному» типу.

• Сильный уравновешенный подвижный тип — соответствует сангвинику, «живому» типу.

• Сильный уравновешенный, но с инертными нервными процессами — соответствует флегматику, «спокойному» типу.