Правила повного письмового перекладу.

Із усіх видів технічного перекладу, письмовий переклад є основною формою. Це залежить від багатьох факторів. Практично вся науково-технічна інформація (наприклад, іноземний патент, інструкція, документація обладнання та ін.) перекладається на рідну мову в формі повного письмового перекладу.

Усі інші види технічного перекладу є похідними формами письмового перекладу, його скороченими варіантами. Робота над повним письмовим перекладом складається із послідовних етапів, зміст яких є правилами повного письмового перекладу. Процес перекладу складається із трьох етапів:

I      - сприймання (читання або слухання) на одній мові;

II   - розуміння;

IIІ - відтворення на рідній мові.

Правила повного письмового перекладу:

•     Читання тексту, ознайомлення із загальним змістом, не вдаючись до деталей. В процесі первинного ознайомлення із змістом тексту не виключається і деяка аналітична робота.

•     Наступним етапом роботи з текстом є аналітичне розуміння: розуміння окремих слів, виявлення граматичних форм, складних конструкцій, лексичних зворотів, виявлення жаргонних термінів. З цією метою проводиться повторне повільне читання тексту з його аналізом.

•     Перш ніж приступити до відтворення (перекладу) тексту на рідну мову слід пам'ятати про характерні помилки, зокрема:

а) намагання перекласти всі елементи речення в тій послідовності, в якій вони подані в тексті іноземною мовою;

б) ігнорування контексту, як засобу встановлення значення того чи іншого слова, відшукування в словнику значення кожного незрозумілого слова;

в) неправильний вибір за словником значення слова; шукання слова в словнику до того, як прочитано весь текст;

г) недооцінювання ролі мовної догадки, намагання пере­класти речення до розуміння загального змісту тексту.

Особливу увагу слід приділяти вмінню знаходити правильне значення слів за контекстом і зовнішніми ознаками, працювати з словником, проводити морфологічний і синтаксичний аналіз. Доцільно:

а) визначити місце групи підмета і присудка в реченні;

б) визначити місце означення;

в) починати аналіз речення з присудка в реченні (по його допоміжному чи модальному дієслову, граматичному закінченню, прислівнику неозначеного часу, наявності прямого додатка і т.п.);

г) визначити труднощі лексичного порядку (керування дієслів, відсутність морфологічних ознак, великої кількості слів).

Після з'ясування взаємозв'язку слів та змісту речення приступити до дослівного перекладу його, якій передає зміст того, що читається, але часто не відповідає нормам рідної мови.

Необхідна певна літературна обробка матеріалу, проте вона не є обов'язковою інколи можна обмежитись адекватним перекладом, знаючи особливості технічного перекладу.

Переклад заголовка можна виділити в окремий етап, щоб підкреслити важливість та своєрідний характер цієї роботи.

В області художньої літератури заголовок не завжди несе достатньої інформації про зміст твору. В науково-технічній літературі призначення заголовків зовсім інше. Основними рисами заголовків технічних статей є особливий стиль, яскрава їх форма. Часто заголовок перекладають після читання тексту.

При початковому ознайомленні з оригіналом бажано зробити спочатку розмітку тексту, що має практичне значення при роботі на текстом.

Послідовність роботи над оригіналом:

•     Читання оригіналу.

•     Розмітка тексту:

а) виявлення складних термінів;

б) виявлення граматичних конструкцій;

в) виявлення складних лексичних зворотів;

г) виявлення жаргонних термінів.

•     Користування словником: знаходження незнайомих або незрозумілих термінів в загальних загальнотехнічних, спеціальних словниках.

•     Користування довідниками та спеціальною літературою.