26. Книгодрукування.

Однією з яскравих сторінок української культури 16 – 18 ст є друкарство. Книгодрукарство народилось у Німеччині у 1440 рр. Його авторство належить Йоганові Гутенбер. Початок літочислення українських книгодрукарень повязують з іменем Івана Федорова. Виникнення ще до Федорова не доведено історичною наукою.

У 1560 р Федоров керував будівництвом державної друкарні в Москві. В ній з Петром Метиславцем в 1564 р надрукував першу рос книгу «Апостол». Потім через релігійний пере слід вони втекли до Литви.

В 1572 р Федоров з Литви перебрався до Львова, де в 1573р заснував першу в Україні друкарню. В лютому 1574 р він надрукував друге видання «Апостол», що являє велику історичну цінність. Незабаром Федоров порадував Львів Азбукою і Букварем. Це був підручник словянської мови, в ньому багато місця відводилося вихованню молоді в патріотичному дусі. На сьогодні відомий один повний примірник цієї азбуки. Він знаходиться в бібліотеці Гарвардського університету у США.

Зазнаваючи фінансових труднощів Федоров перейшов на службу до князя Островського і на початку 1575 р перебрався зі Львова до Острога. Там Федеоров став керівником друкарні острозького і в 1578 надрукував Буквар для потреб заснованої в Острозі школи.

В Острозі Федоров почав співпрацювати у видавничій справі з Смотрицьким. За завданням Острозького вони разом з членами науково-літературного гуртка зайнялися виданням Біблії. У її підготовці до видання брали участь вчені – греки, запрошені князем. Біблія була надрукована окремою книгою в 1581р. Це перше повне видання Біблії церковнословянською мовою.

27. Освіта і наука 2 пол. 17 ст. – 18

1648-1676 рр. – українська нац. Революція привела до створення укр.. держави. Її частина до 80х років 18 ст. існувала на правах автономії у складі російської імперії. Розвиток освіти і науки у 2 пол. 17 ст. – 1 пол. 18 ст. призвів до духовного прогресу укр.. народу, освіта досягла в Гетьманщині високого рівня. У 1740 р. тут діяло 900 поч. шкіл. Центром освіти, науки і культури довгий час була Києво-Могилянська академія, в ній навч. близько 25 тисяч людей. Багато видатний людей 18 ст. навчалися у академії. Нею була створена інтелектуальна, церковна, військова еліта Укр. Представники еліти обмінювалися між собою книгами, ідеями, листувалися, вели диспути. В акакадемії працювали кращі наукові та педагогічні сили того часу. Інокентій Гізель – ректор академії, читав курси філософії та психології. Лазар Баранович – політичний, освітній діяч і письменник – ректор академії. Феофан Прокопович – найвизначніший вчений енциклопедист того часу, історик, філософ, літератор, математик.

28. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії

За рівнем навчання академія не поступалася тогочасним Європейським університетам. В ній було 8 класів. 1 – елементарний або підготовчий. До нього вступали діти з певним обсягом знань та вмінням читати і писати. З молодшого класу вивчали мови (латинську, старославянську, українську, грецьку, польську), а також арифметику, геометрію, нотний спів. В наступних 2 класах навчали пиїтиці та риториці – учні навчалися складати вірші та опановували теорію ораторського мистецтва. Вищи класи – філософія (2 роки) і богослов’я (4 роки) В академії вчилися 12 років. Навчальний рік починався 1 вересня і тривав до середини липня. Але приймали до коли протягом всього року, також не було вікових обмежень.Невстигаючих студентів не відраховували, учень міг за бажанням залишитись скільки завгодно разів, іноді студенти поверталися із вищих класі до нижчих. Викладання велося латинською мовою. За традиціями братських шкіл почесне місце займала старослов’янська мова, якою писали трактати, художньо-поетичні твори. З середини 18 ст. почалася русифікація академії. З 1753 року навчання почалося проводитися тільки російською мовою, а в 1765 р. за наказом Катерини ІІ було запроваджено курс російської мови. Академія була доступна для всіх верств населення.