3.4. Основні силові і несилові впливи на фундаменти
Фундаменти є важливим конструктивним елементом будинку,
що сприймають навантаження від надземних його частин і передають
їх на основу. Фундаменти повинні задовольняти вимогам міцності,
стійкості, довговічності, технологічності влаштування і економічності
Силові:
Навантаження від верхньої частини будівлі
2.Навантаження з підвалу
3.Маса грунта
4.реакція грунта
5.просідання , спучення, всесмічні впливи
Несилові:
1.вода а)атмосферна
Б)ґрунтовна
В)внуштрішня
2.Температура:
Зовнішнього повітря, внутрішнього
3. Агресивні домішки в воді і у повітрі
4.Блукаючі струми
5.Біологічні вплви
Глибина залягання:
Нф= hгр.вод+100мм.
Нф= hпромерз+100мм.
Нф= hпідвалу+500мм.
3.5. Вимощення –призначення, конструктивні рішення
Вимощенням вважається спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів відатмосферних опадів. Окрім своєї основної функції, вимощення також може виконувати декоративну функцію.
Вимощення заглиблюють у землю на 100 мм і піднімають над рівнем землі біля цоколю на 150…200 мм. Для цього на глибину 100...120 мм знімається рослинний шар, улаштовується основа (пісок, гравій, бетон) й покриття (асфальт, бетон, цементний розчин). Допускається вимощення влаштовувати з окремих каменів (граніт, базальт) на прошарку із піску по глиняній основі. Нахил вимощення для відведення осадів беруть 3...8%.
3.6. Класифікація та конструктивні рішення фундаментів
Фундаменти є важливим конструктивним елементом будинку,
що сприймають навантаження від надземних його частин і передають
їх на основу. Фундаменти повинні задовольняти вимогам міцності,
стійкості, довговічності, технологічності влаштування і економічності.. Верхня площина фундаменту, на якій розташовуються надземні
частини будинку, назив ається поверхнею фундаменту чи обрізом, а
нижня його площина, що безпосередньо стикається з основою, – підошвою фундаменту.
За конструктивною схемою фундаменти можуть бути: стрічкові,
розташовувані по всій довжині чи стін у виді суцільної стрічки під
рядами колон (рис.4.2, а, б); стовпчасті, що влаштовуються під окремо
коштують опори (колони чи стовпи), а в ряді випадків і під стіни); суцільні, що являють собою монолітну плиту під усією
площею чи будинку його частиною і застосовувані при особливо вели-
ких навантаженнях на чи стіни окремі опори, а також недостатньо мі-
цних ґрунтах у підставі (рис.4.2, д, е); пальові у вигляді окремих занурених у ґрунт стрижнів з метою передачі через них на підставу нав ан-
тажень від будинку.
3.7. Гідроізоляція та термоізоляція фундаментів:глибина закладання фундаментів
Відстань від спланованої поверхні ґрунту до рівня підошви на-
зивається глибиною закладення фундаменту, що повинна відповідати
глибині залягання шару основи. При цьому необхідно враховувати
глибину промерзання ґрунту (рис.4.1). Якщо підстава складається з
вологого дрібнозернистого ґрунту (пі ску дрібного чи пилув атого, супі-
ску, суглинку або глини), то підошву фундаменту потрібно розташову-
вати не вище рівня промерзання ґрунту. Глибина закладення фундаментів під внутрішні стіни опалюв а-
них будинків не залежить від глибини промерзання ґрунту; її призна-
чають не менше 0,5 м від рівня землі чи підлоги підвалу.
Гідроізоляцію фундаменту Захист від ґрунтової вогкості здійснюється влаштуванням гори-
зонтальної і вертикальної гідроізоляції (рис.4.9). Горизонтальну гідро-
34
ізоляцію виконують з двох шарів толю або руберойду, склеєних відпо-
відно дьогтьовою чи бітумною мастикою, або шару цементного розчи-
ну (склад 1:2 з добавкою церезиту) товщиною 2-3 см. Вертикальну
гідроізоляцію здійснюють ретельним пофарбуванням зовнішніх пове-
рхонь стін фундаменту, що стикаються з ґрунтом, гарячим бітумом.
При висоті рівня ґрунтових вод від 0,2 до 0,8 м застосовують обклею-
вальну ізоляцію, що складається з двох шарів руберойду на бітумній
мастиці.
Теомоізоляцію влаштовують біля ствн фундаментів для утеплення підвалу. Це може бкти мінеральна повсть і синтетичній обгортці