- •А.Ю. Дмитренко основи та методи архітектурного проектування
- •Архітектура: загальні поняття
- •Системне поняття архітектури
- •1.1.1 Визначення архітектури
- •1.1.2 Суспільне значення архітектури
- •1.1.3 Архітектура як система
- •Загальні принципи організації архітектурних систем
- •Архітектурне проектування як складова архітектурної діяльності
- •1.2.1 Мета і завдання архітектурного проектування
- •1.2.2 Рівні архітектурного проектування
- •1.3 Об’єкти архітектурного проектування
- •1.3.1 Класифікація та структура міських і сільських поселень
- •Класифікація будинків та споруд
- •1.4 Методи архітектурного проектування
- •1.4.1 Специфіка архітектури
- •1.4.2 Творчий метод архітектора
- •Основні етапи навчального архітектурного проектування
- •2 Основні фактори, що впливають на проектне рішення
- •2.1 Основні вимоги до будинків і споруд та фактори, що впливають на їх проектне рішення
- •2.2 Природно-кліматичні умови
- •2.3 Містобудівні умови
- •2.4 Функціональне призначення об’єкта
- •2.5 Економічні умови
- •2.6 Конструктивно-технологічні можливості
- •2.7 Психофізіологічні особливості сприйняття людиною архітектурного середовища
- •2.8. Естетичні цінності та ідейний зміст архітектури
- •3 Нормативне регулювання архітектурної діяльності
- •3.1 Система стандартизації й нормування у будівництві
- •3.2 Уніфікація, типізація та модульна координація розмірів у будівництві
- •3.2.1 Уніфікація, типізація і стандартизація
- •3.2.2 Модульна координація розмірів у будівництві
- •3.2.3 Прив’язка конструктивних елементів до координаційних осей
- •3.3 Проектування як етап інвестиційно-будівельного процесу
- •4 Методика архітектурного проектування
- •4.1 Передпроектний аналіз
- •4.1.1 Мета і задачі передпроектного аналізу
- •4.1.2 Містобудівний аналіз
- •4.1.3 Функціонально-типологічний аналіз об’єкта
- •4.2 Етап творчого пошуку
- •4.2.1 Види архітектурного проектування
- •4.2.2 Основні творчі методи
- •4.2.3 Методи пошуку нових ідей і сутність інтуїції
- •4.3 Етап творчого розроблення
- •4.4 Завершальний етап
- •5 Прийоми сучасної архітектури
- •5.1 Поняття сучасної архітектури
- •5.2 «Органічна архітектура» і творчість ф.Л. Райта
- •5.3 Модернізм
- •5.4 Проблема розвитку архітектурного об’єкта в часі й зміни його функції в архітектурі хх століття
- •5.5 Постмодернізм, традиціоналізм і неокласицизм
- •Додаток а Основні терміни й визначення
- •Додаток б Горизонтальні й вертикальні комунікації
- •Список літератури
- •Алфавітно-предметний покажчик
- •Основи та методи архітектурного проектування
- •36601, М. Полтава, пр. Першотравневий, 24
Архітектурне проектування як складова архітектурної діяльності
1.2.1 Мета і завдання архітектурного проектування
В архітектурній діяльності, спрямованій на перетворення природного середовища в інтересах як суспільства в цілому, так і окремої людини, можна виділити чотири головних складових: наука, проектування, будівництво та експлуатація вже збудованого. Зрозуміло, що кінцева мета у них спільна – створення (й підтримання) сприятливого для життєдіяльності людини штучного середовища. Таке середовище має забезпечувати оптимальні умови для праці, побуту, відпочинку, суспільного життя людини, надійно захищати її від негативних впливів природного середовища (перепадів температури, атмосферних опадів, вітру тощо).
Для створення будь-якого архітектурного об’єкта в натурі необхідно спочатку створити його у вигляді проектної моделі, тобто розробити архітектурний проект. Проектна модель розробляється на основі методичних рекомендацій, нормативних положень та загальних принципів, виявлених наукою, а також ураховує сучасні можливості будівництва та експлуатаційні вимоги протягом усього прогнозованого терміну існування об’єкта. Ця модель має відображати основні властивості запроектованого об’єкта (функціональні, конструктивні, естетичні) такою мірою, яка достатня для його успішного зведення і подальшої експлуатації.
В архітектурному проектуванні використовуються такі основні види моделювання:
– структурно-логічне – відображає перелік основних елементів об’єкта і характер їх взаємозв’язків; як правило, використовується на початкових стадіях проектування та передпроектних дослідженнях. Одним із прикладів структурно-логічної моделі об’єкта є архітектурно-планувальне завдання або завдання на проектування;
– математичне – призначене для створення кількісних моделей, передбачає вимірювання компонентів об’єкта й наявність критеріїв оцінювання, відображає залежності між компонентами у вигляді формул, рівнянь та логічних умов для оптимізації проектних рішень. Приклади математичного моделювання – розрахунок основних показників об’єкта згідно з нормативами, розрахунок міцності конструкцій, теплотехнічний розрахунок тощо;
– графічне – полягає у створенні начерків, рисунків, схем, ескізів та креслень, які відображають стан об’єкта в процесі проектування на окремих стадіях. Власне, креслення (відображення об’єкта у графічному вигляді) й становлять основний обсяг проекту;
– предметне моделювання, або макетування, є найбільш наближеним до реального об’єкта видом моделювання. Воно полягає у створенні масштабної об’ємно-просторової моделі (макета) для більш наочного представлення, уточнення, розвитку чи перевірки уявлень проектанта або замовника про об’ємно-просторову структуру цього об’єкта.
Як правило, до архітектурного об’єкта будь-якого рівня ставляться численні, часто суперечливі вимоги (містобудівні, функціональні, художньо-естетичні, конструктивні, технічні, економічні тощо). Одним із головних завдань проектування є їх узгодження. При цьому важливо визначити, котра з вимог для конкретного об’єкта є визначальною, а інші розглядати як другорядні.