8. Групування господарських засобів за складом і розміщенням. Активи підприємства.

Активи — це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Активи класифікують за складом і розміщенням та функціональною участю у процесі діяльності.

за складом і розміщенням — засоби виробництва, засоби у сфері обігу, засоби невиробничої сфери, засоби для обслуговування обігу (торгові приміщення аптек, аптечні склади, ваговимірні прилади тощо; за функціональною участю в процесі діяльності — необоротні та оборотні активи, витрати наступних періодів (напр. витрати на освоєння виробництва нових ЛП, передоплата за товари та послуги)

Активи поділяють на необоротні й оборотні.

Оборотні активи — це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців із дати балансу. Виділяють такі оборотні активи: грошові кошти в касі і на рахунках у банках; виробничі запаси; короткострокові фінансові інвестиції; дебіторська заборгованість — поточна заборгованість із терміном погашення протягом одного року (заборгованість підзвітних осіб, заборгованість покупців); витрати майбутніх періодів — витрати, які мали місце протягом поточного або попередніх періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Необоротні активи — термін їх корисного використання більше одного року або одного операційного циклу, який перевищує рік. Вони діляться на: основні засоби; нематеріальні активи; довгострокові фінансові інвестиції; інші необоротні активи.

9. Групування господарських засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням. Пасиви підприємства.

Пасиви — це джерела утворення господарських засобів (активів). Джерела поділяються на:

— власні;

— залучені.

До власних можна віднести власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, доходи майбутніх періодів.

Залучені поділяють на довгострокові та поточні зобов’язання.

Зобов’язання — це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди. До довгострокових відносять довгострокові кредити банків; довгострокові фінансові зобов’язання; інші довгострокові зобов’язання.

Поточні зобов’язання включають у себе: короткострокові кредити банків; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов’язання за розрахунками.

в пасиві - статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахунках та ін.).

10. Сутність хронологічного і систематичного обліку.

Розглядаючи порядок обліку господарських операцій в системі рахунків способом подвійного запису, ми з'ясували, що суми операцій не відразу відображаються на рахунках. Попередньо складають бухгалтерські проводки, в яких вказують, на яких рахунках має бути відображена господарська операція і в якій сумі. Бухгалтерські проводки складають на самому документі, яким оформлена дана операція, або на спеціальному бланку (меморіальному ордері). Для забезпечення контролю за правильністю і повнотою облікових записів господарські операції, незалежно від їх економічного змісту, реєструються в хронологічній послідовності їх здійснення. Прикладом регістру хронологічного обліку є реєстраційний журнал, у якому записують дату, номер і суму операції, а часто також - і кореспондуючі рахунки. Підсумок цього журналу показує загальну суму зареєстрованих за місяць операцій і використовується для перевірки повноти і правильності відображених операцій на рахунках: при правильному відображенні операцій підсумки дебетових і кредитових оборотів на рахунках повинні збігатися з підсумком реєстраційного журналу.

На рахунках бухгалтерського обліку господарські операції систематизують за певними однорідними ознаками. Тому групування операцій в системі рахунків називається систематичним обліком. Прикладом систематичного обліку є розглянутий вище порядок відображення господарських операцій на рахунках "Каса", "Поточний рахунок", "Виробництво", "Статутний капітал".

Хронологічний і систематичний облік при певних формах бухгалтерського обліку ведуть паралельно в окремих облікових регістрах. Проте здебільшого хронологічний і систематичний облік поєднують в одному комбінованому обліковому регістрі (наприклад, журнали-ордери, книга журнал-головна тощо), що зменшує обсяг облікової роботи, робить облікові записи наочнішими.