- •1. Проблема функціонування фінансової системи України на сучасному етапі історичного розвитку.
- •2. Суть фінансів як історичної та економічної категорії.
- •3. Суспільне призначення фінансів та їх об’єктивна необхідність в умовах товарного виробництва.
- •4. Специфічні ознаки фінансів. Стадії розподілу ввп як механізм дії розподільчої функції фінансів.
- •5. Функції фінансів як відображення їх суті.
- •6. Фінансові ресурси: суть, види та значення.
- •7. Джерела та напрями використання централізованих фінансових ресурсів.
- •8. Джерела та напрями використання децентралізованих фінансових ресурсів.
- •9. Поняття про принципи побудови фінансової системи.
- •10. Сфери та ланки фінансової системи України: їх характеристика та взаємозв’язок.
- •11. Фінансова політика як складова часина економічної та соціальної політики держави.
- •12, Засади розробки фінансової політики та її значення в умовах розвитку ринкових відносин.
- •13, Класифікація фінансової політики держави.
- •14. Пріоритети фінансової політики України на сучасному етапі соціально-економічного розвитку держави.
- •15, Місце фінансового механізму в системі господарського механізму, його роль у реалізації фінансової політики.
- •16, Склад фінансового механізму: характеристика його організаційних форм, методів, інструментів та важелів.
- •17, Економічний зміст, суб’єкти, об’єкти та принципи фінансового менеджменту.
- •18, Функції фінансового менеджменту.
2. Суть фінансів як історичної та економічної категорії.
Фінанси - історична категорія
Висхідним положенням для розкриття сутності фінансів є розуміння того, що фінанси - це одна з конкретних історичних форм економічних відносин, функціонування яких пов'язано з об'єктивною необхідністю розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту. В процесі розподілу формуються та використовуються грошові фонди, призначені для задоволення суспільних та особистих потреб.
Історичний характер фінансів як об'єктивної економічної категорії підтверджує той факт, що її сутністні характеристики не можуть кардинально змінюватись при зміні суспільно-економічної формації. Будучи історичною наукою, фінанси незалежно від суспільної формації завжди направлені на розробку ефективної системи формування і використання фондів і доходів, які забезпечували б виконання державою своїх функцій. Разом з тим, незважаючи на спільність сутністних характеристик в кожній з формацій , фінанси мають свої відмінності: по соціальній направленості, ролі в суспільному виробництві, конкретних формах фінансових відносин і т.д.
Фінанси як економічна категорія
Як економічна категорія фінанси характеризуються рядом ознак, які дозволяють вичленити фінансові відносини із загальної сукупності грошових відносин.
Важливою ознакою фінансів є їх грошовий характер. В повсякденному житті ми часто вживаємо слово "фінанси", маючи на увазі гроші. Дійсно, фінанси завжди мають грошову форму вираження.
Гроші є обов'язковою умовою існування фінансів.
В цьому зв'язку неправомірно відносити до фінансів натуральні відносини, які мали місце в епоху рабовласництва і феодалізму. Наявність фінансових відносин завжди супроводжується реальним рухом грошових коштів. Немає грошей - не може бути і фінансів. Але це не дає приводу для ототожнення категорій "фінанси" і "гроші". За своїм місцем у товарному виробництві й обігу гроші - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. На відміну від грошей фінанси не можна реально сприймати і відчувати на дотик. Фінанси - це економічні відносини або між людьми в суспільстві, або між державою і суспільством, що виражаються через рух грошових потоків (готівкових або безготівкових). Отже, у суті фінансів відображається не вся сукупність економічних відносин, а лише такі операції, які можна оцінити у вартісних вимірниках. Сферою виникнення фінансових відносин є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту, тобто коли ця вартість розподіляється на зарплату, прибуток і т. і. та відбувається формування грошових доходів. Виділення у складі виручки від реалізації продукції прибутку, відрахувань на соціальне страхування, амортизаційних відрахувань відбувається за допомогою фінансів і відображає процес розподілу вартості у відповідності з цільовим призначенням кожної її частини.
Подальший перерозподіл вартості між суб'єктами господарювання (вилучення частини прибутку на користь держави, сплата податків громадянами і т.і.) і конкретизація цільового її використання (направлення прибутку на фінансування капітальних вкладень, формування фондів економічного стимулювання, виплату дивідендів і ін.) теж відбувається на основі фінансів.
Таким чином, однією з ознак фінансів як економічної категорії є розподільний характер фінансових відносин. Учасниками таких відносин у межах національної держави є : держава, підприємства, установи, організації, громадяни. Фінансові операції також можуть відбуватися між державами, національною державою та міжнародними фінансовими інститутами, між вітчизняними підприємствами та інофірмами.
Розподіл і перерозподіл вартості за допомогою фінансів обов'язково супроводжується рухом грошових коштів, які приймають специфічну форму фінансових ресурсів; вони формуються у суб'єктів господарювання і держави за рахунок різних грошових доходів, відрахувань і надходжень, а використовуються на розширене відтворення виробництва, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних і інших потреб суспільства. При цьому слід розрізняти поняття "кошти" і "ресурси".
Грошово- кредитні кошти є ширшим і місткішим поняттям, ніж фінансові ресурси, які виражають фінансовий результат відтворювального процесу.
