11.Українська народна писанка її символіка,художні особливості і техніки виконання.

Писанка  — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник — це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших — повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий — місяць і зорі, урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний — чисте небо, здоров'я; бронзовий — матінку-землю; чорний з білим — пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця, клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки (символ працелюбства).Писанки використовували як опредмечений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін. Цікаво, що писанкарство було притаманне лише тим етнічним групам, які стали називатися українцями

Технічні та художні особливості українських писанок

Матеріалом для писанки є пташине яйце. Писанкарство — розписування пасхальних яєць. За технікою виконання існує кілька видів писанкарства: кра­шанки — фарбування яйця в один колір; дряпанки (скрябанки, різьбянки) — на поверхню крашанки наносять витончений візеру­нок гостроконечним писаком; мальовки — техніка Пензля олійни­ми фарбами на світлому тілі шкаралупки яйця; крапанки — техні­ка накрапування на яйця крапок і плям з воску з почерговим занурюванням яйця в фарби. Найдосконаліша техніка — писан­ка — восковий розпис трубочкою, писачком. Всі елементи ор­наменту писанок символічні, їх джерело в далекій язицькій дав­нині. Пізніш додалися і символи християнських часів.

12.Особливості декоративного малювання, петриківський розпис.

Значення декоративного малювання в загальному процесі навчання дуже велике, в особливості в перших класах, в яких діти вперше починають систематично займатися малюванням під керівництвом вчителя. В перших та в наступних класах учні, в процесі користуються олівцем та пензлем, отримують технічні навички, які поступово ускладнюються з кожним роком в міру того, як діти оволодівають певною сумою навичок. Декоративне малювання при умові правильно організованої планомірної роботи розвиває наряду з технічними навичками, які мають, безумовно, велике значення в малюванні, і творчі здібності.

Зміст декоративного малювання — малювання узорів, які мають певне призначення: узор в смужці, узор в прямокутнику, узор в колі та інші. Малювання узорів починають з вправ, потім переходять до узору: запроваджується початок ритму і ставиться задача організації поверхні узору шляхом введення кольору. Малювання узорів потребує чергування однакових за формою та кольором елементів, які складають ритм. Повторення однакових за формою та кольором елементів можливі за умовою уважної та точної роботи. Діти поступово звикають до того, що потрібне зрівнювати та встановлювати схожість та різницю між повторюваними елементами узору, визначати правильність у формі елементів (наприклад: прямокутник, коло, риска визначеної довжини та інше). В силу цього декоративне малювання становиться добрим засобом тренування рук та очей; воно розвиває вміння координувати роботу руки та ока, які в подальшому набувають все більше та більше значення в малюванні. Крім того, малювання узору потребує вдумливого відношення та акуратності в праці.

Характерною рисою петриківського розпису є те, що весь малюнок розпису, начебто розгорнутий на площині стіни, листа чи паперу декоративної тарілки, має поверхневе зображення. При цьому лінії стебел і галузок не перетинаються між собою, а багато елементів розпису (квіти, листи, ягоди і т.п.) мають силуетне зображення, що саме собою підкреслює декоративне зображення розпису. Фігури птахів, звірів, людей мають здебільшого контурне зображення. Тварин малюють у профіль, а квіти - в анфас.

Виконуючи петриківський розпис, пензлик тримають трьома пальцями перпендикулярно до поверхні, що розписується. Це забезпечує вільний мазок від себе, від тонкої лінії до стов-щення, тобто, починаючи з кінчика пензлика і закінчуючи натиском на його основі. При виконанні розписів використовують палець, паличку та інші засоби.

В.С.Кузин - відомий російський методист, який багато наукових праць присвятив вивченню і методиці викладання образотворчого і декоративного мистецтва в загальноосвітніх школах і педагогічних вищих навчальних закладах, рекомендує таку послідовність виконання декоративного малюнка:

- збір матеріалу, необхідного для виконання декоративного розпису (листя дерев, репродукції, фотографії);

- вивчення об'єктів, форми яких повинні втілитися в декоративні форми (листи, квіти, фрук-ти і т.п.);

- виконання декількох варіантів декоративних елементів;

- виконання ескізу декоративного малюнка невеликого розміру;

- виконання декоративного малюнка олівцем;

- виконання декоративного малюнка фарбами.