8. Методи соціально- педагогічіної діяльності.

Метод – це спосіб практичного або теоретичного освоєння дійсності. В соціальній педагогіці метод – це спосіб взаємодії соціального педагога з клієнтом, який сприяє соціалізації клієнта або його реабілітації в соціумі. собливістю діяльності соціального педагога, полягає у тому, що у людей з якими він працює, або ще не сформовані загальноприйняті норми поведінки і життя, або вони знівельовані (викривлені). Найчастіше в соціально-педагогічній діяльності використовуються методи переконання і вправи.

Переконання – це роз’яснення і доведення правильності і необхідності даної поведінки. Основні ознаки методу переконання і вимоги до нього:

1) метод переконання сприяє формуванню певної життєвої позиції; 2) у ході переконання соціальний педагог впливає на свідомість, почуття і волю людини; 3) виховна сила методу зумовлюється сприйняттям його людиною. У випадку несприйняття, метод переконання перетворюється в наказ (стає авторитарним); 4) при застосуванні методу насамперед враховуються психологічні особливості клієнта, а також рівень його вихованості, інтереси та особистий досвід; 5) переконувати слід перш за все словом;

Приклад є найефективнішою формою переконання. “На виховання особистості можна вплинути лише особистістю” (Ушинський).

Вправа – це численне повторення дій і вчинків з метою закріплення певних навичок, умінь та формування звичок. З вправи формується поведінка.

У практиці соціально-педагогічної роботи часто використовується також метод формування перспективи. “Надія вмирає останньою. Істинним мотивом людського життя є завтрашня радість” (Сенека). Особливо необхідний метод перспективи є у роботі з людьми, які з тих чи інших причин, на певний проміжок часу опинилися в ізоляції.

До корекційних методів соціально-педагогічної діяльності відносять, так само як і в педагогіці, методи заохочення і покарання. Згідно чинного в Україні законодавства, будь-які прояви фізичного, психічного чи морального насильства над дитиною караються законом.

До використання цих методів ставляться такі вимоги:

1. Як заохочення, так і покарання повинні бути спрямовані не на особистість, а на її вчинок.

2. Заохочення і покарання повинні бути мобільні та індивідуальні.

3. Обидва методи застосовуються лише авторитетною особою.

4. Не використовувати ці методи часто стосовно однієї та тієї ж особи.

У соціально-педагогічній діяльності часто використовуються також методи соціально-педагогічної реабілітації. Об’єктивним показником ефективності реабілітаційної діяльності соціального педагога є соціальні досягнення особистості. Окрему групу серед методів реабілітації становлять метод перевиховання.

Перевиховання – це педагогічний вплив, спрямований на попередження та подолання відхилень у поведінці особистості. Існує два різновиди цього методу:

1. Власне перевиховання (як перебудова структури особистості, де структура особистості включає в себе мотив і поведінку).

2. Виправлення (як викорінення певних недоліків).

До методів перевиховання відносяться: а) метод переконання; б) перенавчання (як здобуття нового досвіду); в) переключення (праця, спорт, громадська діяльність);

Важливим методом соціально-педагогічної діяльності є метод самовиховання (процес свідомого самоперетворення).

Найважчим у застосуванні цього методу є процес формування усвідомлення або розуміння необхідності і бажання здійснювати самовиховання.

Не менш важливим в соціальній педагогіці є метод виховання колективом (власне процес соціалізації). До методів соціально-педагогічної діяльності відносяться також такі групи методів:

методи лікувальної педагогіки: метод переконання, перспективи, допомога у формуванні навиків саморегуляції і самодисципліни, метод зміцнення здоров’я засобами мистецтва (слова, хореографія, малювання, музикотерапія) організація рухових та розумових або інтелектуальних ігор – імаготерапія, виховання на позитивних прикладах – аретотерапія, використання природи в лікувально-виховних цілях.

- методи народної педагогіки: виховання словом, ділом, релігією, природою, мистецтвом, традицією, грою та суспільною думкою.

- метод тренінгу (сприяє розвитку уваги, спостережливості, уміння розуміти внутрішній світ людини та впливати на нього): вправа-гра, тренінг екстремальних ситуацій, тренінг соціальних ситуацій, рефлексивний тренінг (зняття стереотипу поведінки людини), організаційний тренінг (спрямовується на формування навичок керівництва ат підкорення).

- методи діагностики: спостереження (включене, систематичне, не систематичне, ситуативне), первинна бесіда (ознайомлююча), анкетування (відкрите і закрите), тестування, соціометрія, інтерв’ю, моніторинг, генерація настрою (сприяє розв’язанню проблеми, зміни психічного або емоційного стану), біографічний метод (дослідження життєвого шляху людини).