- •1. Мова і суспільство
- •2. Література як вид мистецтва. Основні етапи історичного становлення літератури. Види літературно-художньої творчості.
- •3. Концептуальні засади комунік методики навчання укр мови
- •1. Мова як особлива знакова система.
- •2. Художній образ як форма відображення дійсності. Структура, види та типи художніх образів.
- •3. Концептуальні засади когнітивної методики навчання української мови.
- •1. Мова, мислення і свідомість.
- •2. Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору.
- •1. Мовна система та її структура.
- •3. Компетентнісний підхід до навчання мови та літератури.
- •2. Структура і елементи внутрішньої форми художнього твору.
- •3. Актуальні проблеми навчання української мови у двомовному середовищі.
- •1. Мова і мовлення - дві іпостасі лінгвальної дійсності.
- •2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору. Засоби увиразнення мовлення художньому творі: тропи і стилістичні фігури
- •3. Навчання мови на основі тексту.
- •Актуальні проблеми сучасного мовознавства.
- •Родовий та жанрово-видовий поділ літератури.
- •3. Ситуативні завдання як засіб формування мовленнєвих і комунікативних умінь.
- •1. Основні і проміжні рівні мовної системи.
- •2. Романтизм та його прояви в українській літературі. Реалізм як творчий метод і як основа формування літературного напряму у хіх-хх ст.
- •3. Особистісно орієнтований підхід до викладання мови та літератури
- •Семантична структура і мовні значення.
- •2. Літературний процес. Закономірності й парадокси літературного процесу.
- •3. Міжпредметна інтеграція як перспективний напрям реалізації новітніх технологій.
- •1. Загальне мовознавство як наука.
- •2.Літературний розвиток. Літературні напрямки XVI - XIX ст.
- •3. Проблемне навчання на уроках мови та літератури
- •Історичний розвиток мови.
- •Модернізм. Літературні напрямки модернізму.
- •Пошукове (евристичне) навчання на уроках мови та літератури.
- •1. Лінгвістична концепція о. Потебні
- •2. Інтерпретація художнього твору
- •3. Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами на уроках мови та літератури
- •1. Лінгвістична концепція ф. Де Соссюра
- •2. Стиль, творчий метод, тип творчості
- •3. Розвиток творчої особистості учня на уроках мови та літератури.
- •1. Сучасне українське мовознавство: проблемно-регіональний огляд
- •2. Методологія сучасного літературознавства
- •1. Становлення порівняльно-історичного мовознавства
- •2. Герменевтика як складова світового літературознавства.
- •3. Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови.
- •1. Українська звернена мова у контексті теорі функціональної граматики
- •2. Історія створення Кримської спілки письменників України. Образ рідної землі у творчості письменників-земляків. Літературний доробок Данила Кононенка.
- •3. Активні методи на уроках мови та літератури
- •1. Кличний відмінок – специфічна морфологічна риса укр.. Мови. Особливості вираження граматичного значення кличного відмінка.
- •3. Аналітично, спеціальною інтонацією.
- •2. Літературне краєзнавство як спеціальна галузь науки про літературу. Кримські мотиви у творчості письменників-класиків.
- •3. Використання інтерактивних технологій на уроках української літератури.
- •1.Семантичний та формально граматичний показники наказового способу(імперативу) у сулм
- •2. Творчість письменників Криму та Севастополя
- •3. Ігрові методи та прийоми на уроках мови та літератури.
- •1. Найдавніші риси української мови.
- •Українсько-кримськотатарські літературні зв'язки. Трагедія кримськотатарського народу в поезії о.Корсовецького «Чокрак» та повісті е. Умерова «Чорні ешелони».
- •3. Групові методи та форми роботи на уроках мови та літератури.
- •1. Розквіт староукраїнської літературної мови 17- першої чверті 18 століття та причини її занепаду.
- •2. Світова феміністична теорія і критика
- •3. Методика використання технологій кооперативного навчання
- •1. Укр мова як інструмент реанімації національної свідомості. Роль і.Котляревського і т. Шевченка у становленні нової укр літературної мови.
- •2. Український постмодернізм. Періодизація постмодерного періоду в сучасній українській літературі. Провідні естетичні орієнтації.
- •3. Навчальні технології організації Проектної діяльності у школі
- •1. Політика українізації 20-30-ті рр. XX ст. Мовна концепція Миколи Скрипника.
- •2. Філологічна школа
- •3. Технології організації самостійної навчальної діяльності школярів.
- •2.Принципи, здобутки і втрати в літературознавстві фрейдівського і юнгівського психоаналізу як різновиду психологічного напряму в історичній школі.
- •3. Програмоване навчання на уроках мови та літератури, сучасні електронні засоби навчання
- •1. Історія становлення української графіки.
- •Поняття «гендеру». Гендерні стереотипи української культури (на прикладі творів о.Забужко).
- •Інформаційно-комунікативні технології на уроках мови та літератури. Комп’ютерні технології на уроках мови та літератури.
- •1. Особливості нормування українського правопису.
- •Світоглядні константи в структурі жіночого письма к. Хх – поч. Ххi ст.
- •Сучасні технології контролю та оцінки начальних досягнень учнів: метод портфоліо, тести.
- •1. Сучасні проблеми нормування української літературної мови
- •Особливості літературного процесу к.Хх – поч.Ххi ст. Напрями сучасного літературознавства.
3. Концептуальні засади комунік методики навчання укр мови
Мовна освіта в УКр. Передбачає удосконаленя технології навчального процесу ,наближення його до вимог сучасного суспільства, що потребує високоосвічених, інтелектуально розвинених і відданих державі громадян, які легко і вільно спілкуються між собою, утверджуючи статус укр мови як рідної і державної. Досягти цього сучасна школа може за умов підвищення рівня навчання мови, розвязання багатьох методичних проблем, пошуків нових підходів до навчання мови в школах усіх типів. Це чітко відзначено в Законі про освіту в УКр., концепціях мовної освіти і Державному стандарті базової і повної середньої освіти.
Одним із найважл орієнтирів розвязання проблем навчання мови є Загальноєвропейські рекомендації мовної освіти, де визначаються підходи, рівні оволодіння мовою, комунікативні завдання і цілі, компетенції, тощо.
Одна з проблем – співвідношення теорії і практики – проблема, що потребує переосмислення і сучасного розвязання. Йдеться мова про теоретичні положення сучасної методики як науки адже більшість учителів розгляд цю проблему як співвіднош теоретичного матеріалу і практичн дія-сті учнів на уроці. І тут ніхто не заперечує, що перевагу слід надавати практичній роботі, бо саме вона впливає на формув мовленєвих умінь і навичок. Ці ідеї закладені у концепціях мовної освіти У., вони відбиті в чинних шкільних програмах і підручниках.
Однак виникає питання: як здійснювати навчання рідної мови, що, спиратися на лінгв знання, учні розвивали свої мовленєві вміння і навички? Відповідь – досвіді кращих вчителів. Це традиційний підхід до розвяз нових методичних проблем. І такий досвід є, бо упродовж 80-90х рр минулого ст, коли удосконал-ся програми з укр мови, створюв-ся комплекси підручників, ідея практичного спрямування у навчанні мови була провідною й реалізувалася блочним компонуванням теоретичного матеріалу, міжпредметним і внутрішньопредм звязками, використанням опорно-узагальнюючих таблиць ц підручниках, матеріалами розвитку звязного мовлення тощо. Йдеться не лише про нові підходи до навчання мови ,ай удосконал самої лінгводидактики як науки, що виклиикала до життя нові поняття, терміни, які потреб осмислення.
Для сучасного вчителя необхідним стає осмисл таких понять, як мовна і мовленєва компетентність учнів ,спілкування та його різновиди ,комунікативна основа навчання мови, тощо, які визначають концептуалні засади навчання рідної мови.
У вжиток професійного мовлення учителя-словесника ввійшли терміни ,повяз з комунікативним аспектом навчання рідної мови.компетенція-добра обізнанність із чим небудь. Учні, засвоюючи мовну систему, формують мовленєві уміння і навички і набувають мовної і мовленєвої компетенції.
Основа шкільного курсу укр мови – мовознавча наука- разгалужена система знань про мову, її стр-ру, основні одиниці. Слід обгрунтувати поняття: мова, мовлення, функції мови ,мовленєва дія-сть, літер-на мова її норми, особл-сті усного і писемного мовлення.
Все це спрмов на грунтовне вивчення рідної мови, що створює можливості для розвитку мислення і мовлення учнів ,формув світогляду.
Важливим є розкриття сутності мови і мовлення.мова-своєрідна знакова система, що забезпечує мислення людини ,спілкування з іншими людьми, служить засобом формув думок, обміну інформації. Мова існує в свідомості людей і реаліз в мовленні.
Розрізнення мови-мовлення. Вивчення мови – засвоєння основ лінгвістики – тієї сукупності мовниї знань, що забеспеч формув мовленєвих умінь і навичок, необх кожній людині.
Мовну компетентність учнів становить: у проц вивч мови учні набув знаня про саму мову, її словниковий склад, історію і закони її розвитку, одерж уявлення про роль мови в ментальності укр народу, в його суспільному життя.
Реалізація мови здійсн у процесі мовлення, або мовлен дія-сті – сукупність психофіз дій організму людини, що спрямовуються на сприймання і розуміння мовлення. Мовл дія-сть(аудіювання, говоріння, читання, письмо) спир-ся на мовні знання. Концепція освіти в Укр: мета навчання рідної мови в середній школі є формув особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно користув мовними засобами при сприйнятті(слуханні і читанні), створенні (говорінні, письмі) висловлювань у різних сферах мовлення ,тобто тобто в забезпеченні її всебічної мовленєвої компетенції.
Мовлен компетенц учнів – поняття комплексне, містить цілу систему мовленєвих умінь(вести діалог, сприйм і будувати усні і писемні монологічні і диологічні висловлювання у різних видів, типів, стилів), що слугуватимуть учням для спілкування в різних життєвих ситуаціях. Мовленєва компетентність кожної особистості виявляється у виробл умінь користув усною і писемною літ-ною мовою ,багатством її вираж-х засобів залежно від мети висловлювань і сфери життя.
Мовлен компетенція грунт-ся на усвідомл функції укр мови – комунікативної, яка забеспечує мовлен дія-сть її носіїв і впливає на їхній духовний розвиток. Комунікація відбув в процесі мовлен дія-сті і запеспечує формув комунік компетенції.
Формув комунік комп вимагає комунікативного підходу до навчання мови. Саме цей аспект разом із діяльнісним лягли в основу шкільних програм, що сричинило потребу перебудови методики навчання мови.
Як хмінити ситуацію , щоб комунік-діяльнісний аспект у навчанні рідної мови забеспечив формув мовної особистості. Необх створ на уроці умови для свідомо-практичної мовленєвої дія-сті і залучити учнів. Потрібна організація навчання мови, яка б забеспеч активну мовлен дія-сть учнів, викликала в них бажання висловлюватися, азіємодіяти із співрозмовником, усвідомлення – що мова- засіб спілкув, який супроводж усе життя. Рівень комунік-х умінь у громадян нашої держави низький і сучасний вчитель повинен в основу навчання спілкування покласти навчання дія-сті спілкування ,щоб процес засвоєння мовного матеріалу і мовлен дія-сть учнів поєднув з перевагою мовленєвої практики.
Комунікативно-діяльнісний підхід до навчання мови передбачає урахування: 1.потребі в спілкув 2.мотивів акту спілкув. 3. обставин, за якихздійсн-ся комуікація. Спілкуватися діти вчаться в процесі розвязання комунік завдань ,спрямов на формув умінь визначати потреби спілкування, виступати в ролі мовця і співрозмовника, слухати ,читати…
Сутність комунікативного спрямування виявляється в навчанні школярів розв'язувати комунікативні завдання з метою оволодіння високим рівнем спілкування укр мовою. Виходячи з основної мети навчання мови, головна увага має бути приділена всебічному мовленнєвому розвиткові учнів. Цьому підпорядковусться розв'язання комунікативних завдань, тобто скорегованій взаємодії учителя й учнів, спрямованні на формування комунікативних умінь і навичок.
Для учителя важливо усвідомлення, що успішне розв'язання комунікативних завдань залеж від розуміння учнями спілкування як засобу вираження основної г функції мови. Досягти якого можна тоді, коли змінити підходи до навчання мови: дітей треба навчити не тільки мовних засобів для одержання й передачі інформації але й самого процесу одержання і передачі інформації, бо це кінцева мета навчання мови в середній школі, на що орієнтують концепції мовної освіти і чинні програми. При цьому слід пам'ятати, що обмін інформацією становить .змістову і формальну сторону. Отже. навчання спілкуватися включає .змістову і формальну сторони мовленєвої діяльності. Ураховуючи, що за законом діалектики зміст і форма взаємопов'язані, можна стверджувати: основною метою мовної освіти, яка включає в себе навчання мови як засобу спілкування, новинне бути навчання легко і вільно спілкуватися рідною (державною) мовою.
Саме тому комунікативно-діяльнісна спрямованість навчання мови вимагає певної перебудови навчального прооесу, зокрема,змісту і структури уроків та системи роботи над зв'язним мовленням учнів.
Цеій процес передбачає удосконалення комунік-х умінь і навичок і спир на принцип наступності і перспективності в навчанні рідної мови, що забеспечить безперервне формув мовної, мовлен і комунік компетентності учнів
БІЛЕТ № 2
