Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1,6,7ПИТАННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО КОМПЛЕКСНОГО ЕКЗАМЕН...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
159 Кб
Скачать
☆
  1. Розкрийте сутність рентабельності як відносного показника ефективності діяльності підприємства.

Рентабельність характеризує рівень ефективності господарювання. Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий загальний прибуток (або його складові) треба порівняти з витратами.

Витрати можна розглядати: як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг); як авансовану вартість (авансовий капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства.

Співвідношення прибутку (від реалізації продукції (робіт, послуг), балансового, чистого) з поточними витратами або авансованою вартістю характеризує поняття “рентабельність”.

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може ґрунтуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації, а поточні витрати при цьому можуть прийматися: собівартість продукції (виробнича або повна); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат; вартість продукції в оптових цінах (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємства можуть використовуватися: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю: всього капіталу підприємства, власного капіталу, позичкового капіталу, основного капіталу, оборотного капіталу.

  1. Охарактеризуйте методи ціноутворення на продукцію підприємства.

1. Метод «витрати + прибуток». За цим методом ціна (Ц) об­числюється за формулою

Ц = С + П,грн.,

де С - собівартість продукції, грн.;

П - величина прибутку в ціні, грн.

Прибуток визначається у відсотках до собівартості, величина яких встановлюється, виходячи із даних щодо прибутковості про­дукції та її конкурентоспроможності. В ринковій економіці сфера застосування цього методу обмежена.

2. Отримання цільової норми прибутку - метод ціноутво­рення, орієнтований на витрати і цільову норму прибутку. Фірми намагаються встановити ціну, включаючи в неї прибуток, що пла­нується у відсотках на інвестований капітал. При цьому використо­вується концепція беззбитковості, і при встановленні ціни за цією методикою враховується залежність між загальними витратами і виручкою та обсягом продажу:

де Взм - величина змінних затрат на одиницю продукції, грн.;

Впост - постійні витрати на дану продукцію за певний період (рік), грн.;

Пзаг - загальна сума прибутку, яка має бути одержана за той же період від продажу продукції, грн.;

N - обсяг продажу продукції в натуральних одиницях.

3. Оцінювання споживчої вартості - метод, що ґрунтується на оцінюванні споживчого ефекту, який має споживач від використання товару. Цей метод ціноутворення має певний ризик внаслідок не­виправданого завищення або заниження ціни.

4. Пропорційне ціноутворення - метод, за якого фірми вихо­дять не стільки з власних витрат, оцінки споживчої вартості чи по­питу, скільки із цін конкурентів. При цьому методі (його називають ще «за рівнем конкуренції») ціна встановлюється як функція цін на аналогічну продукцію конкурентів, тобто:

де n - кількість продавців аналогічної продукції.