5. Розкрийте сутність основних принципів операційного менеджменту.

Управління операційною системою ґрунтується на принципах, які відображають ринкові умови господарювання.

Операційний менеджмент формує стратегію операційної системи, залучає засоби виробництва для досягнення ефективності. Виходячи з цього, операційна система з технічної точки зору є послідовністю факторів і операцій, поданих у вигляді схеми: ресурси – витрати – результат.

Ресурси операційної системи – це керовані фактори виробництва, яким притаманні вартісні властивості й здатність перетворювати. Ресурси, як вхідні фактори операційної діяльності, поділяються на трудові, матеріальні, фінансові, технологічні, інформаційні.

Операційна стратегія – це розроблення загальної політики і планів використання ресурсів фірми, спрямованих на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Розвиток операційної стратегії полягає в:

• правильному визначенні конкурентних вимог до виробництва;

• розробленні планів, які гарантуватимуть, що операційні можливості виявляються достатніми для виконання цих вимог (операційні можливості – це портфель можливостей, потрібних для адаптації до мінливих запитів клієнтів фірми щодо її продукції і послуг).

6. Сучасні форми та методи постачання підприємства матеріальними ресурсами.

Матеріально-технічне постачання підприємства - це процес постачання на склади підприємства або відразу на робочі місця необхідних відповідно до планів виробництва матеріально-технічних ресурсів. До складу таких ресурсів входять сировина, матеріали, комплектуючі вироби, покупне технологічне обладнання та технологічне оснащення (пристосування, ріжучий і міряльний інструмент), обчислювальна техніка та інше обладнання, паливо, енергія, вода, тобто все, що надходить на підприємство у речовій формі і у вигляді енергії, відноситься до елементів матеріально-технічного постачання.

Матеріально-технічними ресурсами підприємства забезпечуються службами матеріально-технічного постачання. Їхня головна мета - своєчасно забезпечити підрозділи підприємства необхідними видами ресурсів необхідної кількості і якості з мінімальною їх вартістю при мінімальних витратах на транспортування та зберігання на складах.

Організаційна побудова таких служб відрізняється великою різноманітністю. У кожному конкретному випадку воно варіюється в залежності від розміру і типу виробництва, обсягу та номенклатури споживаних сировини, матеріалів і виробів, рівня спеціалізації і кооперації, наявності транспортних шляхів та мережі постачальницько-сби-тових баз в даному районі, територіального розміщення підприємств та інших факторів .

У практиці роботи підприємств розрізняють в основному дві форми постачання: транзитну та складську.

Транзитна форма постачання сировиною і матеріалами застосовується тоді, коли підприємство отримує їх безпосередньо від виробників цих ресурсів. Така форма найбільш економічна (без посередників) і застосовується завжди, коли потрібну кількість сировини і матеріалів на даний відрізок часу одно транзитній нормі поставок. Транзитна форма здійснюється по прямих зв'язках, через товарно-сировинні біржі та ін Ця форма найбільш прийнятна при масовому споживанні матеріалів; вона обумовлює найбільш низькі витрати виробництва.

Використання транзитної форми постачання при невеликих обсягах споживання неминуче призводить до утворення зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей.

Складська форма постачання застосовується тоді, коли потреби ресурси менше транзитної норми і підприємство отримує їх необхідні обсяги з баз і складів організацій оптово-роздрібної торгівлі.

Докладні форму (метод) забезпечення матеріально-технічними ресурсами підприємство вибирає виходячи з особливостей ресурсу, тривалості його отримання, кількості пропозицій, якості, ціни ресурсу та інших факторів.