Білет №2. Питання №1 Фізична величина. Одиниці фв. Розмір і значення фв.

ФВ – це властивість, яка є спільною в якісному відношенні до багатьох матеріальних об’єктів, але є індивідуальною в кількісному відношенні для кожного з них. Наприклад усі об’єкти мають масу і температуру, але для кожного об’єкта вони різні. Для встановлення кількісного вмісту властивості, яка відображає певну ФВ, у метрології введені поняття:

• Розмір ФВ – це кількісний вміст у даному об’єкті властивості, яка відповідає поняттю ФВ.

• Одиниця (U) ФВ – це ФВ фіксованого розміру, якій умовно присвоєне значення одиниці й розмір якої встановлюється законодавчо метрологічними службами держави;

• Значення (Q) ФВ – це оцінка розміру ФВ у вигляді деякого числа прийнятих до неї одиниць.

• Числове значення (n) ФВ – це число, яке дорівнює відношенню значення ФВ до одиниці даної ФВ. Воно може бути цілим чи дробовим, але обов’язково абстрактним числом.

Значення ФВ отримують у результаті проведених вимірювань: ; де - вимірювана величина, - одиниця ФВ, – числове значення вимірюваної величини.

Білет №2. Питання №2 Міжсистемні проміжні вимірювальні перетворювачі типів ЕПП і ПЕ: призначення, принцип дії, область застосування.

Міжсистемним перетворювачем є перетворювач який призначений для перетворювання уніфікованого сигналу одного енергоносія в уніфікованого сигналу одного енергоносія в уніфікований іншого.

Білет №3. Питання №1 Автоматичні аналогові прилади типу ДИСК250: призначення, принцип побудови вимірювальної схеми, основні технічні характеристики.

Прилади показують і реєструють ДИСК-250, ДИСК-250І призначені для вимірювання та реєстрації активного опору, сили (тільки ДИСК-250) та напруги постійного струму, а також неелектричних величин, перетворених у зазначені сигнали, з реєстрацією на діаграмних дисках.

Прилади ДИСК-250І мають вхідні іскробезпечні електричні ланцюги рівня ia, встановлюються тільки поза вибухонебезпечних приміщень і маркуються Exia II C.

Прилади розраховані на роботу в закритих приміщеннях без агресивних середовищ при температурі навколишнього повітря від 5 до 50 ° С і верхньому значенні відносної вологості 80% при 35 ° С і більш низьких температурах без конденсації вологи.

Білет №3. Питання №2 Буйковий перетворювач рівня рідини типу уб-е: призначення, принцип дії, область застосування, устрій.

В основу роботи буйкових рівнемірів покладене фізичне явище, яке описується законом Архімеда. Чутливим елементом у цих рівнемірах є циліндричний буй, виготовлений з матеріалу із густиною більшою за густину рідини. Буй перебуває у вертикальному положенні і частково занурений у рідину.

При зміні рівня рідини в апараті маса буя в рідині змінюється пропорційно зміні рівня. Перетворення ваги буя в сигнал вимірювальної інформації здійснюється за допомогою уніфікованих перетворювачів "сила — тиск" і "сила — струм". Відповідно до виду використовуваного перетворювача сили розрізняють пневматичні і електричні буйкові рівнеміри.

Буйкові рівнеміри часто використовуються для вимірювання однорідних, в тому числі агресивних, рідин, які можуть знаходитись під робочим тиском до 32 МПа та в широкому діапазоні температур (від -200 до +600 °С, але які не мають властивості адгезії (прилипання) до буйка.

Білет №4. Питання №1 Міжнародна система одиниць. Основні та другорядні одиниці. Кратні та дольні приставки.

Міжнародна система одиниць СІ – це сучасна форма метричної системи, збудована на базі семи основних одиниць.

У наш час в СІ визначено 7 основних фізичних величин – довжина, маса, час, електричний струм, термодинамічна температура, кількість речовини та сила світла. Відповідними до них основними одиницями виміру є метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль та кандела.

Білет №4. Питання №2 Буйковий перетворювач рівня рідини типу УБ-П: призначення, принцип дії, область застосування, устрій.

В основу роботи буйкових рівнемірів покладене фізичне явище, яке описується законом Архімеда. Чутливим елементом у цих рівнемірах є циліндричний буй, виготовлений з матеріалу із густиною більшою за густину рідини. Буй перебуває у вертикальному положенні і частково занурений у рідину.

При зміні рівня рідини в апараті маса буя в рідині змінюється пропорційно зміні рівня. Перетворення ваги буя в сигнал вимірювальної інформації здійснюється за допомогою уніфікованих перетворювачів "сила — тиск" і "сила — струм". Відповідно до виду використовуваного перетворювача сили розрізняють пневматичні і електричні буйкові рівнеміри.

Буйкові рівнеміри часто використовуються для вимірювання однорідних, в тому числі агресивних, рідин, які можуть знаходитись під робочим тиском до 32 МПа та в широкому діапазоні температур (від -200 до +600 °С, але які не мають властивості адгезії (прилипання) до буйка.

Білет №5. Питання №1 Види вимірювань: прямі, непрямі, сумісні і сукупні.

Прямі вимірювання – шукане значення знаходять безпосередньо із дослідних данних, тобто її порівнянням з одиницею фізичної величини, або за показами вимірюваного приладу простої конструкції. Прикладом таких вимірювань є вимірювання довжини метром.

Непрямими - є вимірювання, за якими значення вимірюваної ФВ величини визначається після перетворення її роду або визначається шляхом її обчислення за відомою залежністю між цією ФВ та іншими ФВ, які вимірюють прямо і з якими вона зв’язана відомими математичними (функціональними) залежностями. Непрямі вимірювання в свою чергу ділять на: опосередковані, сукупні та сумісні.

Опосередковані - це вимірювання, за яких значення вимірюваної ФВ Q визначається шляхом її обчислення за відомою залежністю між цією ФВ та іншими ФВ - аргументами (Y, Z, G,...), які вимірюють прямо і з якими вона зв’язана відомими математичними залежностями. Опосередковані вимірювання найбільш розповсюджені серед непрямих вимірювань.

Сукупними називаються вимірювання, що складаються з ряду (сукупності) прямих одночасних вимірювань однієї чи декількох однойменних величин - аргументів, виконаних при різних умовах, або при різній їх комбінації. І Іри цьому числове значення вимірюваної величини отримують шляхом вирішення системи рівнянь. Наприклад, вимірювання електричного опору заземлення (R_X.).

Сумісні вимірювання - це одночасне вимірювання двох або декількох різно­йменних величин із метою знаходження залежності між ними.

Сумісні вимірювання дістають широке розповсюдження при вимірюваннях якісних показників харчових продуктів, які є багатокомпонентними сумішами. Наприклад, одночасно можуть вимірюватись густина, в’язкість, показник рН і інші, які в комплексі дають показник якості продукту.

Білет №5. Питання №2 Класифікація засобів вимірювання температури. Рідинні термометри розширення: принцип дії, устрій, область застосування.

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ

В промисловій термометрії використовується 2 основних методи вимірю­вання температури:

- контактний, який реалізується первинним вимірювальним перетворювачем, який знаходиться в безпосередньому контакті з вимірювальним середовищем; та безконтактний, який реалізується в пірометрах, а температура визначається по тепловим електромагнітним випромінюванням нагрітих тіл.

У відповідності з основними методами вимірювання температури термомет­ри класифікують наступним чином:

- контактні на:

1) термометри розширення: рідинні скляні (діапазон вимірювання від -200 до +600°С) та дилатометричні і біметалеві (від -150 до +700 °С). Принцип їхньої дії базується на зміні об’єму рідини чи лінійних розмірів твердих тіл при зміні температури;

2. манометричні термометри: (-200...+ 1000 °С) - в термометрах викорис­товується зміна тиску газу, рідини чи пари в замкнутому об’ємі при зміні тем­ператури;

3. термометри опору, які використовують залежність електричного опору провідників та напівпровідників від температури і які поділяються на металеві ( від -260 до +1100 °С) та напівпровідникові (-275...+600°С);

4. термоелектричні термометри (термопари), які використов. в ді­апазоні температур (-200...+2200 °С).

Безконтактні (пірометри) на:

а) квазімонохроматичні (700... 10000° С);

б) спектрального відношення (300...2800 °С);

в) повного випромінювання (-50...3500 °С).

Принцип дії пірометрів базується на використовуванні яскравості горіння чи сумарного теплового випромінювання при нагріванні тіла.