2. Дослідження стану кон'юктиви та слизових оболонок— при

огляді звертали увагу на наступні слизові оболонки - кон'юктиву, слизову носа, рота, піхви.

Колір слизових оболонок, крім піхви був блідо-рожевий, а слизьова піхви була гіперемійована. При дослідженні слизових оболонок на цілісність ніяких пат. змін не виявлено.

Вологість слизових оболонок була в нормі.

3. Дослідження шкірного покриву. - шкіряний покрив короткий блискучий, жорсткий, щільно прилягає до шкіри. Ділянок алопецій не виявлено.

4. Підшкірна клітковина - розвинена добре, наявність набряків, емфізем відсутня. В ділянці грудей і повік—набряк.

5. Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів

досліджуються поверхнево розташовані лімфатичні вузли (підщелепові, пахові). При огляді всі показники були в нормі, тобто невеликі, рухомі,

шийні лімфатичні вузли, зовнішні і внутрішні жувальні м'язи

(досліджують на цистицеркоз). Оглядають і промацують язик,

оглядають слизову оболонку гортані, надгортанника і мигдалини.

B.Exploratio systematum et organorum singularium.

1.Дослідження серцево-судинної системи.

Встановлено коливальні рухи грудної клітки і легкі коливання шерсті. При пальпації цієї ділянки відчували серцеві поштовхи . Серцевий поштовх інтенсивнттітий зліва в ділянці 5-го міжребір'я в нижній третині грудної клітки. При огляді і пальпації серцевої ділянки особливих змін не виявлено.

Методом легатто виявили верхню і задню межі серця.

Серцебиття прискорене. Шуми не спостерігаються. При дослідженні пульсу виявили, що частота пульсу збільшена, пульсова хвиля - висока. При дослідженні напруги стінки артерій, виявили, що пульс середньої напруги.

2. Дослідження дихальної системи.

Слизова оболонка носа блідо-рожева, покрита незначною кількістю слизу. Механічних пошкоджень, виразок, припухлостей не спостерігалось.

Оглядом грудної клітки виявили, що у тварини прискорене дихання - 28 дих.рух/хв., а також черевний тип дихання.

При аускультації легенів відмічали посилене везикулярне дихання. Додаткові шуми дихання у вигляді крепітації, тертя плеври і плескоту не виявлено.

3. Дослідження харчотравної системи

Тварина має добрий апетит. У тварини рот закритий, губи стиснуті, витікань із порожнини рота, пошкоджень чи мимовільних рухів не спостерігається. Неприємного запаху з рота не було.

При огляді черева відмічали зміну його контуру, він був відвислий і набряклий. Пальпуючи живіт болючості, наявності хімостазів не виявлено.

Кишечник досліджували аускультацією і виявили, послаблення перистальтики, при якій шуми були рідкими, нетривалими, слабкими.

Ректальним дослідженням виявили, що стан слизової прямої кишки, характер її вмісту, стан анальних залоз знаходиться в межах фізіологічної норми.

4. Дослідження печінки

Печінку досліджували пальпацією і перкусією. Пальпували в правому підребер'ї, при чому збільшення і болючості печінки не виявили. Ділянка печінкового притуплення в межах фізіологічної норми.

З.Дослідження сечостатевої системи

Спостерігали часті позови до сечовиділення, але кількість сечі зменшувалась. Сеча мутна з різко вираженим аміачним запахом. Проводили пальпацію обох нирок. Ліву нирку пальпували в передньому кутку голодної ямки під 2—4 поперековими хребцями, а праву під 1—3 поперековими хребцями. При цьому відмічалась болючість, набряк органу.

6. Дослідження нервової системи.

На початку захворювання тварина була пригнічена, знижений апетит потім тварина стала неспокійна. У суки вимушене лежаче положення тіла Тонус і рух вух очей , лицевих м'язів , жуйних м"язів в межах фізіологічної норми . При дослідженні черевної коробки , хребтового стовбуру деформацій не виявлено. При дослідженні органів зору патологічних змін не виявлено. Відхилення в слухові й нюханні не відмічалось. Перевіряли чутливість шкіри до тактильних , больових і температурних подразнень. Тварина швидко реагувала на подразнення . При дослідженні системи органів руху звертали увагу на м"язовий тонус, здатність до невимушених рухів і на координацію рухів. В результаті відмітили нормальний м"язовий тонус, мускулатура тварини дещо розслаблена, координація рухів звичайна.

При дослідженні поверхневих і глибоких рефлексів змін ніяких не виявлено.

C.Explorationis specialis

Лабораторного дослідження крові не проводили .Сечу і фекалії досліджували візуально. Сеча мутного кольору з різко вираженим аміачним запахом , із кров'ю. В осаді є кусочки слизової оболонки. Фекалії коричневого кольору , циліндричної форми , запах властивий для даного виду тварин.

D.Descriptio plena processus pathologici.

На початку хвороби у тварини спостерігалось загальне пригнічення, появились набряки повік, підгрудка, черева. В ділянці нирок при надавлюванні відмічалась болючість, сечовипускання часте. Сеча мутна, з різко вираженим аміачним запахом.

Розділ 4.Diagnosis et diagnosis differentialis.

Діагноз ставлять на основі клініки і результатів дослідження сечі. Діагноз буває поставити важко, так як до запалення ниркової миски і ниркових клубочків може приєднуватись запалення сечового міхура. Диференціювати потрібно від цеститу - немає набряків від нефриту і пієліту - теж по клінічній картині і по дослідженню сечі.

Розділ 5.Prognosis qvo ad vitam et valetudinem completam.

Прогноз при пієлонефриті обережний, або навіть неблагополучний. В даному випадку перебіг захворювання тривав 15 днів і тварина видужала, оскільки їй вчасно була надана відповідна допомога. В іншому випадку тварина загинула б.

Розділ 6. Decursus morbid et therapia

Діагноз

1. Первинний: нефрит.

2.Остаточний: пієлонефрит.

	Дата		Т				П		д		Перебіг хвороби	Лікування
			Р		В		Р	В	р	В
	26.02		37.5		38.5		90	88	28	ЗО	Тварина неспокійна, знизився апетит, спостерігалось загальне пригнічення. Завились набряки повік і підгрудка.	В середину відвар (1:10) листків ведмежих вушок - 1 ч.л Внутрішньовенно 5%
												розчин глюкози.
												Тварині дали спокій.
												Rр.:Sо1. Glucosi 5%-
												100.0
												8о1. Асіdі Аsсогbinісі
												5%-5.0
												D.SВнутрішньовенно
												на одне введення Rp::Gentomycini sulfatis rrffRp/8о1.0епІотусіпі зиіґагіз
												4%- 1.0
												В. 8. Внутрішньомязово
												по 0,2 г. на одне
												введення •
	27.02		38.5		38.8		85	88	26	28	У тварини спостерігались часті позиви до сечовипускання, але кількість сечі зменшувалась. Сеча мутна з різко вираженим аміачним запахом і кров’ю.	Тварині назначили спокій, в раціон ввели більше молочних продуктів, обмежили кількість м'яса. Лікування, як і 26.02
	28.02		38.5		38.7		86	87	26	27	Загальний стан тварини не змінився.	Див. на 27.02
	1.03		38.3		38.5		84	85	25	26	Покращення в стані хворої не спостерігалось	Див. на 27.02
	2.03		38.3		38.4		85	87	25	26	Набряки підшкірної клітковини зменшились.	Тварині давали легкі корми невеликими
											Сеча мутна, але без крові. В ділянці нирок при	порціями (молоко, м’ясний бульйон, білий
											надавлюванні відмічається болючість.	хліб, рідку кашу,, овочі.) Rp:Sol.Glucosi 5%-100ml Sol.Acidi Ascorbinici 5%-5.0 D.S. Внутрішньовенно на одне Введення #
												Rp:Sol.Gentamycini sulfatis 4 %~ 1.0
												D.S.Внутршіньомязово по
												0,2 г. на одне введення
												Rp:Benzylpenicilini natrii -100000 ОД
												D.t.d.N 16 in flaconis
												D.S. Внутрішньом’язево по 0.2 г на одне введення 1 р на добу'
												Rp:Hecsamethyl-40% 2 ml
												D.S. Внутрішньомязово 1 р. на добу.
3.03		383		38.4		84		85	25	26	Стан тварини без змін.	Лікування див. 2.03
4.03		38.2		38.3		83		84	24	25	Покращення в стані хворої не спостерігалось	Лікування див. 2.03
5.03		38.3		38.3		83		84	24	25	Стан тварини без змін.	Лікування див. 2.03
6.03		38.0		38.2		80		80	24	24	Стан тварини покращився. Вона краще стала їсти, стала спокійнішою, набряків підшкірної клітковини не спостерігається	Лікування див. 2.03

7.03	38.0	38.2	80	80	24	24	Стан тварини приходить до норми.	Давали легко перетравні корми 3 р. на день Rp:Sol.Glucosi 5%- 100,0 8о1. Асsdі Ascorbini 5%-5.0 D.S. Внутрішньовенно на одне введення Rp:Benzylpenicilini natrii 100000 ОД D.t.d.N16 in flaconis D.S .Внутріпшьомязово по 400000 О.Д.. 4р. на день.
8.03	38.3	38.3	77	78	20	22	Стан тварини приходить до норми.	Лікування див. 7.03
9.03	38.3	38.3	77	78	20	22	Тварина почуває себе краще.	Лікування див. 7.03
10.03	38.3	38.3	77	77	20	20	Клінічний стан тварини в нормі.	Лікування див. 7.03 Раціон годівлі звичайний.

Найбільш частими випадками захворювання незаразної етіології, що мають місце на території дільниці гастроентерити в молодняку великої рогатої худоби, та пневмонії різної етіології, що пояснюється недотриманням режимів годівля, її неповноцінності, та неправильне утримання тварин.

Лікування застосовують комплексне з використанням антимікробних та вітамінних препаратів.

Особливу увагу приділяють пропаганді населенню проведенню профілактичних заходів по запобіганню хвороб незаразної етіології. Це стосується проведення правильної та раціональної годівлі тварин, правильність побудови приміщень для їх утримання, розташування годівниць, забезпечення тварин освітленням, вентиляцією, обігрівом в зимовий період.

Розділ 7. Epicrisis

Пієлонефрит —запалення слизової оболонки ниркової миски і нирок з переважним ураженням клубочкового апарату. У собак зустрічається досить часто.

Етіологія.Причинами захворювання можуть бути інфекційні хвороби, проте тварина на інфекційні хвороби не хворіла але перехворіла піраплазмозом мабуть у тварини затримувалась сеча в міхурі і сечоводі і розкладалась сеча, що і викликало захворювання. Але це лише припущення ,а точної причини в результаті обстеження хворої тварини лишились не виявленими.

Патогенез, при різних захворюваннях , гематогенним , лімфогенним шляхом в нирку попадають патогенні мікроорганізми і викликали запалення її Набряк слизової миски і примисочних частин сечоводів затруднює відтік сечі із ниркової миски , і вона підлягає бродінню. Від суміші слизу, клітин епітелія, лейкоцитів і кристалів сеча стає мутною. Скопичення сечі і ексудату в нирковій мисці подразнює нервові закінчення, що викликає больову реакцію у тварини.

Потім пієлит ускладнився нефритом і розвився гаєлонефрит. Спазм капілярів клубочків викликає артеріальну гіпертонію. В результаті розладу кровообігу в нирках порушується сечотворення і діурез.

Клінічна картина. Тварина неспокійна у ділянці нирок при надавлюванні відмічають 6олючість,сечоспускання часте. Сеча мутна з різко вираженим аміачним запахом, інколи з кровю, особливо при наявності каменів. В осаді знаходять лейкоцити , еритроцити і кусочки слизової оболонки миски нирки. З’являються набряки повік, підгрудка живота (3,45).

Обгрунтування діагнозу. Діагноз поставлений на основі клінічної картини і аналізу сечі. Диференціювати необхідно від пієліту, нефриту,циститу. При нефриті -немає аміачного запаху сечі, при пієліті немає набряку повік і підгрудка живота , для циститу - характерною ознакою виділення сечі малими порціями.

Прогноз.обережний при наданні своєчасної лікарської допомоги. Обгрунтування лікування профілактики :

Тварині надають спокій , призначають овочево - молочну дієту , воду без обмеження.

Внутрішньо дають відвар листя ведмежих вушок , призначають антибіотики і сульфаніламідні препарати. При набряках приміняють кровопускання, після якого вводять внутрішньовенно 20-40% розчин глюкози При явищах уремії , яка супрооводжується судомами, назначають наркотичні речовини.

Уротропін внутрішньо по 0,5 - 1 г. в день або внутрішньовенно 2 мл 40 % розчину 1 раз в день .

З ціллю профілактики необхідно попереджувати інфекційні та інші хвороби , що супророводжуються запальним капіляритом, а також не допускати переохолодження тварин.