11. Консультаційні послуги аудиторських фірм

Ауд. орган. та підприємці-аудитори, які провадять свою діяльн одноосібно, можуть проводити аудит і надавати ауд. послуги.

Аудит – перевірка публічної бух. звітності, обліку первинних докум. та іншої інформ. щодо фін. госп. діяльн.суб.господарювання, з метою визначення достовірності їх звітності, обліку його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленими нормативами. Публічна бух. Звітн.склад. із ауд. висновку та форм фін.звітн., а ауд. послуги не потребують подання ауд. висн. та формальної звітності.

До консультаційних належать такі послуги: з постановки і відновлення б/о; складання декларацій про дох. та ін. платежів до бюджету; аналіз фін.-госп. діяльн.; оцінка активів і пасивів підпр.; консультування з питань податкового законодавства тощо. Надання консультацій оформляють довідкою, в якій висвітлюють основні положення проблем. При складанні консультацій аудитор користується всіма існуючими інформаційними довідковими системами. Для того, щоб мати більш рівномірне завантаження співробітників фірми багато аудиторських фірм звертаються до використання форми абонементного обслуговування. У цьому випадку фірма укладає довгостроковий договір (не менше 1 року) із господарським суб. із зобов. поквартальних перевірок його фін.-госп. діяльн.та постійних консультацій з поточної організації обліку.

Робота аудитора оформлюється підсумковим звітом, який складається в довільній формі. Крім загального огляду виконаної роботи підсумковий звіт повинен вказувати на реальні переваги, отримані в результаті змін, давати клієнту рекомендації, що треба зробити і чого слід уникати в майбутньому.

12. Аудиторський звіт. Зміст аудиторського звіту

Ауд.звіт - лаконічний опис виявлених порушень, помилок, відхилень, оцінка стану б/о, достовірності звітності госп.опер.

Звіт скл. у довільній формі, він призначений для замовника і оприлюдненню не підлягає, готують і подають замовникам звіт у письмовій формі. Підсумковий документ за наслідками аудиторської перевірки називається аудиторським звітом, а термін ауд. висновок стягується лише останнього розділу ауд. звіту в якому і подається професійна думка аудитора.

Аудитор у звіті вказує на виявлені помилки і перекручення в системі бух. обліку клієнта, що суттєво впливає на достовірність його звітності. Письмову інформацію аудитора не можна розглядати як повний звіт про всі існуючі недоліки, вона охоплює лише ті, що були виявлені під час аудиторської перевірки. Звіт аудитора складають у довільній формі, його структуру не регламентують. Внутрішньо-фірмові форми звіту повинні бути затверджені керівником аудиторської організації і в обов’язковому порядку їх треба дотримуватись.

13. Принципи аудиту.

• Цілісність, об'єктивність і незалежність.

• Конфіденційність.

• Майстерність і компетентність.

• Документування.

• Планування.

• Одержання аудиторських свідчень.

• Перевірка системи обліку і внутрішнього контролю.

• Суттєвість.

• Аудиторський висновок і складання звіту.

Зміст принципу цілісності, об'єктивності і незалежності полягає в тому, що аудитор повинен бути відвертим, чесним, правдивим, не проявляти упередженого відношення до клієнта, не робити спроб викривити об'єктивність.

Принцип конфіденційності вимагає нерозголошення інформації, одержаної в ході роботи, за винятком випадків виявлення кримінальних злочинів і недотримання податкового законодавства.

Аудит повинні здійснювати особи з відповідним професійним умінням, які мають необхідну підготовку, досвід і компетентність в аудиюванні. Законом України «Про аудиторську діяльність» обумовлено, що аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Важливим принципом аудиту є документування аудиторських процедур як доказ виконання аудиту. Робочі документи є підтвердженням, що зібрані докази достатні і достовірні, що аудит був належним чином спланований і його проведення контролювалось, свідченням того, чи дійсно аудитор зібрав достатньо адекватні свідоцтва, щоб скласти аудиторський висновок.

Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливість ефективно і своєчасно провести аудит.

Одним із основних є принцип одержання аудиторських свідчень у результаті незалежних (самостійних) аудиторських процедур, що дозволяють аудитору скласти обгрунтований висновок про достовірність фінансової звітності.

Аудитор повинен глибоко вивчити систему обліку і внутрішнього контролю, на які він має опиратися при визначенні обсягу і напрямів аудиту та аудиторських процедур.

Принцип суттєвості випливає з того, що аудитор перевіряє фінансову інформацію вибірково. Тому він повинен вміти вибрати найбільш вагомі господарські факти, на підставі яких буде грунтуватись висновок аудитора.

На завершальній стадії аудитор повинен проаналізувати і оцінити висновки одержаних аудиторських доказів для того, щоб сформувати аудиторський висновок про достовірність фінансової інформації.

Аудиторський звіт повинен містити чітке і ясне формулювання висновків про фінансову інформацію.

8