Бібліотека Києво-Могилянської академії

Величезну роль у системі навчання й виховання в Києво-Могилянській академії відігравала академічна бібліотека. Вочевидь вон був закладена ще Київською братською школою. Вагомий внесок у формування бібліотеки вніс Петро Могила. Весь годину він турбувався про її поповнення, а помираючи, заповів Колегії, крім значних коштів усю свою бібліотеку, якої збирав протягом усього життя.

З роками бібліотека зростала за рахунок закупівель, надходжень із українських й російських друкарень, пожертвувань із боці окремих осіб, найчастіше керівників Академії, а також колишніх її випускників.

Серед випускників академії існувала традиція надсилати свої власні твори до академічної бібліотеки, де б смердоті не знаходились.

У 1768 р при бурсі був закладена окрема бібліотека для найбідніших студентів, котрі не малі можливості за власний рахунок купити книжки. Її засновником був вихованець академії, відомий вітчизняний історик М. Бантиш-Каменський.

Поповнювалась академічна бібліотека й за рахунок періодичних видань. Для придбання книжок закордоном Академія підтримувала постійні зв’язки із окремими книгарнями Варшави, Батіслава та інших міст Західної Європи.

· Справжнім святому для студентів Академії були щорічні контрактові ярмарки в Києві. Сюди навесні із великою лавкою латинських й французьких книжок приїздили італійські купці з Ломбардії й розташовувались поряд з Академією.

На шкода бібліотека Києво-Могилянської академії не збереглась до нашого години.

Особливо постраждала вон под годину пожеж 1780–1811 р.р. Тільки в 1780 р. згоріло близько дев’ять тисяч томів, у 1811-близко тисячі видань.

Гуманістичні засади внутрішнього життя Академії

У Києво-Могилянській академії вчилися діти всіх станів, починаючи від аристократії, таких як князі Огинські, до дітей простих козаків й селян. Ще будучи колегією цей навчальний заклад мав свої філії – в 1632 р. у Вінниці на Поділлі, а 1639 р. в Гощі на Волині.

Чимало молоді прибувало також із українських земель, котрі знаходились под владою Польщі. У умовах жорстокого національного гноблення, примусового окатоличування, молодь із Правобережжя тягнулася до Київської Академії, що був єдиною вищою православну школою Східної Європи.

Професорів й випускників академії починаючи із середини XVII ст. запрошують до Москви, куди смердоті приносять західноєвропейську освіту й культуру, а також Український вплив, який охопив усі сторони життя у Московії. Українці заснували у Москві Слов’яно-греко-латинську академію на зразок Київської й учителів до неї, як свідчить І. Огієнко, протягом XVIII ст., набирали лише із самих українців.

Цікавими є спостереження Павла Апенського, який писавши, що, коли «перебував у Москві, то нього наче замок висів на серці, думи були до краю придавлені, бо в Московській землі ніхто не почуває собі ...