6.Виникнення Північноамериканської колонії Англії.

Колонізація Америки, витіснення та знищення індіанців на ньому материку розпочалася в XVII ст. В Америку (інша назва Новий Світ) з'їжджалися всі, хто страждав від злиднів, не бажав підмовитися під своїх релігійних та політичних переконань, а також різні авантюристи.У 1620 р. до Америки прибула перша група колоністів, яка складалася із англійських пуритан (ті, хто виступав за незалежність церкви від держави). Вони утворили колонію під назвою Новій Плімут. У цей же час прибула перша група рабів з Африки. З XVIII ст. інтенсивно проходила еміграція з Ірландії. Перша колонія - Вірджинія - виникла у 1607 p., а остання - Джорджія - у 1733р. Усі колонії користувалися політичною і правовою самостійністю, їх життєдіяльність врегульовувалася: 1)звичаями місцевих переселенців; 2)Хартіями про колонії, виданих англійським монархом. Ці Хартії були ніби конституціями колоній. Ріка Потомак розділила колонії па дві групи: північну та південну. В південних колоніях панувало плантаційне господарство: верхівку суспільства становили вихідці з англійської аристократії, а основну масу населення - раби. В північних колоніях панувало фермерське господарство, був розвинений морський промисел та торгівля, а населення складали вихідці з англійських міщан і селян.У ХVIII ст. колонії були поділені на три групи:1. Коронні, тобто такі, що перебували під управлінням англійських королівських чиновників;2. приватновласницькі, тобто такі, що вважалися власністю окремих осіб; 3. колонії, що користувалися самоврядуванням на основі королівські їх хартій.На чолі першої групи колоній стояли особи, які призначалися англійським монархом, на чолі других - їх власники, на чолі третіх -особи, які обиралися населенням.У другій половині XIX століття Сполучені Штати за формою державного устрою являли собою класичну буржуазну федерацію. Відбувалося неухильне збільшення кількості членів федерації. Значно зміцніла після громадянської війни центральна влада. Питання про мо-жливість невизнання (нуліфікації) суб'єктами федерації актів Союзу, про право штату на сецесію були остаточно зняті з порядку денного. Ще 1819 року Верховний суд США сформулював доктрину «повноважень, що розуміються», яка дозволяла віднес-ти до компетенції федерації практично будь-яке питання. Таким чином, одним із важливих підсумків громадянської війни стала беззаперечна перевага Союзу над штатами.Однак штати, як члени Союзу, зберегли значні права: вони займалися питаннями конституційного та іншого законодавства, освітою, місцевим самоврядуванням, мі-ліцією, в'язницями і т.д.Вищі органи влади і управління штатів за формою нагадували федеральні: за-конодавчі функції вручалися двопалатному парламенту, а виконавчі — губернатору. Законодавчі збори штатів складалися з сенату і нижньої палати, яка називалася в рі-зних штатах по-різному — палата представників, збори і т.д. Сенатори обиралися на чотири роки, а члени нижньої палати — на два..Губернатор штату обирався електоральним корпусом на строк від двох до чоти-рьох років. У деяких штатах при губернаторі утворювалася Рада. Становище губер-натора штату було своєрідним. Він вважався носієм виконавчої влади, однак інші