53)Відповідальність в аудиторській діяльності.

Відповідальність аудиторів та аудиторських організацій можна розділити на кілька видів:

© цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди (матеріальна відповідальність);

© адміністративна відповідальність;

© кримінальна відповідальність.

Цивільно-правова відповідальність (матеріальна відповідальність) за заподіяння шкоди. У разі виявлення некваліфікованого проведення аудиторської перевірки, що привів до збитків для держави або економічного суб'єкта, з аудитора (аудиторської фірми) можуть бути стягнуті на підставі рішення суду або арбітражного суду за позовом, пред'являти органам, сертифікат:

© понесені збитки в повному обсязі;

© витрати на проведення повторної перевірки;

© штраф, зараховується в дохід бюджету, в сумі до 100-кратного встановленого законом МРОТ - з аудитора, що здійснює свою діяльність самостійно, і від 100 - до 500-кратного встановленого законом МРОТ - з аудиторської фірми.

Адміністративна відповідальність. Основна форма адміністративної відповідальності аудиторів та аудиторських фірм - призупинення дії ліцензії на здійснення аудиторської діяльності.

ліцензує орган може призупинити дію ліцензії у разі:

виявлення накази, організує, державними наглядовими і контрольними органами, іншими органами державної влади в межах їх компетенції порушень ліцензіатом ліцензійних вимог і умов;

невиконання ліцензіатом вимог ліцензує органу про усунення виявлених порушень.

Здійснення юридичною чи фізичною особою аудиторської діяльності без отриманої в установленому порядку ліцензії тягне за собою стягнення з зазначених осіб на підставі рішення суду (арбітражного суду) за позовами, що пред'являються прокурором, органами федерального казначейства, органами державної податкової служби та органами податкової поліції:

§ отриманих в результаті незаконної діяльності доходів - на користь впроваджених ними в оману замовників у розмірах понесених цими замовниками витрат;

§ штрафу в межах від 500 - до 1000-кратного встановленого законом МРОТ - в доход бюджету України.

Кримінальна відповідальність поширюється тільки на фізичних осіб. У чинному КК введена спеціальна стаття 202 «Зловживання повноваженнями приватними нотаріусами й аудиторами»:

1. Використання приватним нотаріусом або приватним аудитором своїх повноважень всупереч завданням своєї діяльності та з метою одержання вигод і переваг для себе або інших осіб або нанесення шкоди іншим особам, якщо це діяння заподіяло істотну шкоду правам і законним інтересам громадян або організацій або охоронюваним законом інтересам суспільства або держави , - карається штрафом в розмірі від п'ятисот до восьмисот мінімальних розмірів оплати праці ... або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене ... неодноразово, - карається штрафом у розмірі від семисот до однієї тисячі мінімальних розмірів оплати праці ... або арештом на строк від чотирьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років ».

54) Принципи і види аудиторської діяльності

Принципи професійної етики

1. Об'єктивність і незалежність : Аудитор повинен дотримуватися неупередженого відношення до об'єкту дослідження.

2. Доброзичливість аудитора проявляється в повазі до замовника і колег в професійному спілкуванні, позитивному відношенні до критичних зауважень з приводу виконаної рабо

3. Професіоналізм і Компетентність Аудит виконується з відповідною старанністю і професійним мас

4. Конфіденційність Аудитор повинен дотримуватися строгої конфіденційності усієї без виключення інформації, отриманої в процесі проведе

Принципи професійної етики обов'язкові для дотримання в усіх випадках проведення аудиту.

Методологічні принципи можуть в окремих випадках мати рекомендаційний характер. Обов'язковість або рекомендаційний характер методологічних принципів регламентується тими кін

1. Планування аудиту (обов'язковий принцип) - необхідно для ефективного здійснення перевірки як будь-якої цілеспрямованої діяльності. Метою планиро

2. Обгрунтованість аудиторських доказів Шляхом виконання незалежних процедур аудиторської перевірки аудиторові необхідно отримати таку кількість аудиторських дока

3. Доцільність вибору методики аудиту Аудит виконується особами з високим рівнем профессиональ

Аудит не передбачає проведення суцільної перевірки у зв'язку з тим, що такі перевірки є малоефективними, вимагають біль

4. Оформлення результатів перевірки Основою для аудиторської думки про фінансову звітність підприємства являються результати аналітичних досліджень, а також оцінки виводів, зроблених на основі аудиторських доказа

5. Організація роботи притягнених експертів, контроль якості перевірок Аудитор через відсутність вузько спеціалізованих знань або через великий масштаб роботи може притягнути до перевірки іншого аудитора, асистента, експерта (при необхідності оцінки майна, лабораторних аналізів, ін.).

Види аудиторської діяльності

1) По відношенню до користувачів інформації ( зовнішній, внутрішній)

2) По відношенню до вимог законодавства( обов’язкова, ініціативна)

3) По об'єктах аудиту( загальний, банківський, аудит страхових організацій, аудит бірж, інвестиційних інститутів та позабюджетних фондів, державний)

4) За призначенням(Аудит фінансової звітності, Податковий, Аудит на відповідність вимогам, Аудит господарської діяльності, Управлінський (виробничий) аудит, Спеціальний (екологічний, операційний та ін)

5) За часом здійснення( Початковий, Погоджений (повторюваний), Оперативний)

6) За характером перевірки( Підтверджуючий, Системно-орієнтований, Аудит, що базується на ризику)

55) Кодекс професійної етики аудиторів

Для врегулювання питань професійної етики аудиторів розроблено та прийнято в липні 1996 р. (остання його редакція набула чинності з 30 червня 2006 р.) Міжнародною федерацією бухгалтерів Кодекс етики професійних бухгалтерів. Цей Кодекс є основою визначення етичних вимог (кодексів етики, детальних правил, рекомендацій, стандартів поведінки), які висуваються стосовно аудиторів у кожній окремій країні (з урахуванням особливостей у мові, культурі, правових та соціальних системах). Кодекс етики професійних бухгалтерів (аудиторів) МФБ установлює стандарти поведінки професійних бухгалтерів (аудиторів) та містить основні принципи, дотримання яких є обов'язковим для досягнення загальних цілей.Кодекс етики МФБ визнає, що цілі бухгалтерської (аудиторської) професії полягають у виконанні роботи відповідно до найвищих стандартів професіоналізму, у забезпеченні найкращих результатів роботи і в цілому у виконанні вимоги про дотримання суспільних інтересів.Кодекс етики МФБ повинен слугувати зразком для національних етичних рекомендацій. Він установлює стандарти поведінки професійних бухгалтерів і викладає основні принципи, яких повинні дотримуватися професійні бухгалтери для досягнення загальних цілей. Окремі країни мають власні національні Кодекси професійної етики бухгалтерів (аудиторів). У випадку, коли будь-яка національна вимога суперечить певному положенню Кодексу етики МФБ, має виконуватися національна вимога. Деякі країни як національний кодекс прийняли Кодекс етики МФБ без жодних змін (у тому числі й Україна).

Кодекс

|Розділ 1. Об'єктивність

|Розділ 2. Вирішення етичних конфліктів

|Розділ 3. Професійна компетентність

|Розділ 4. Конфіденційність

|Розділ 5. Податкова практика

|Розділ 6. Закордонна діяльність

|Розділ 7. Самореклама

|Розділ 8. Незалежність

|Розділ 9. Оплата за угодою і комісійні

|Розділ 10. Несумісна з практикою аудиторів діяльність

|Розділ 11. Грошові суми клієнтів

|Розділ 12. Відносини з іншими аудиторами

|Розділ 13. Реклама і пропозиція послуг

|Розділ 14. Посібник для прийняття клятви аудитора